У січні 2023 року детективи Національного антикорупційного бюро затримали високопосадовця прямо під час передачі готівки. Василь Лозинський, тодішній заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, отримав частину неправомірної вигоди у розмірі 400 тисяч доларів США. За версією слідства, це була плата за сприяння укладанню державних контрактів на суму близько 500 мільйонів гривень на закупівлю критичного обладнання в умовах повномасштабної війни.
Саме за організацію закупівель обладнання за завищеними цінами для потреб критичної інфраструктури Лозинський, за даними слідства, отримав 400 тисяч доларів.
Ця справа швидко стала однією з найбільш обговорюваних антикорупційних історій воєнного періоду. Вона продемонструвала, як у час, коли країна боролася за виживання енергетичної системи, окремі посадовці намагалися отримати особисту вигоду від державних коштів, виділених на альтернативні джерела тепла та електроенергії.
Хто такий Василь Лозинський
Василь Миронович Лозинський народився 14 лютого 1986 року в місті Мостиська на Львівщині. Він здобув освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «міжнародні економічні відносини», а згодом — за спеціальністю «правознавство». У 2016 році закінчив Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Кар’єра Лозинського починалася в Міністерстві фінансів, де з 2008 до 2011 року він працював спеціалістом та головним економістом у департаменті, що регулював операції з дорогоцінними металами та камінням. Пізніше він обіймав посади в Львівському державному університеті внутрішніх справ. У 2019 році став першим заступником голови Львівської обласної державної адміністрації, а короткий час навіть виконував обов’язки її голови.
З 2019 року Лозинський перейшов на центральний рівень — став першим заступником міністра розвитку громад. У листопаді 2022 року після відставки попереднього керівника він виконував обов’язки міністра. Після реорганізації міністерств обійняв посаду заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури. Швидке кар’єрне зростання молодого управлінця привертало увагу, однак саме на цій посаді відбулися події, які призвели до гучного корупційного скандалу.
Контекст воєнного часу та державні закупівлі
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну з перших місяців супроводжувалося масованими ударами по енергетичній інфраструктурі. У липні 2022 року Кабінет Міністрів виділив понад 1,4 мільярда гривень на закупівлю альтернативних джерел світла, тепла та водопостачання для регіонів, які постраждали від обстрілів. Кошти спрямовували через державні підприємства для забезпечення опалювального сезону та роботи критично важливих об’єктів.
У таких умовах держава укладала контракти на постачання пересувних котельних установок, дизель-генераторів, газогенераторів, дизельного палива та іншої техніки. Саме навколо цих закупівель, за версією слідства, і сформувалася корупційна схема за участю Лозинського. Обладнання планували закуповувати для державного інституту «УкрВодоканалПроект» та інших структур, щоб швидко відновлювати роботу систем у прифронтових та деокупованих районах.
Як працювала корупційна схема
За матеріалами досудового розслідування, Лозинський входив до складу організованої групи, яка лобіювала укладання контрактів з конкретним постачальником — ТОВ «ТехноТрансБуд». Власником цього підприємства, за даними слідства, був Сергій Кривий, якого вважають організатором злочинної групи. Лозинський сприяв укладанню трьох договорів на загальну суму близько 500 мільйонів гривень.
За версією обвинувачення, Лозинський отримав хабар у розмірі 8 % від суми контрактів — 400 тисяч доларів США — за сприяння в укладанні угод на закупівлю обладнання за завищеними цінами.
Гроші передавали за складною схемою з використанням пунктів обміну валюти, кодових слів та посередників. Національне антикорупційне бюро вело таємне розслідування з літа 2022 року: фіксувало розмови, проводило зовнішнє спостереження та прослуховування. Коли частина хабаря надійшла Лозинському, детективи перейшли до активної фази — затримання та обшуків. Під час обшуків в офісах підприємців вилучили понад 920 тисяч гривень та майже 39 тисяч доларів готівкою.
Затримання на гарячому
21 січня 2023 року детективи НАБУ затримали Василя Лозинського одразу після отримання неправомірної вигоди. Того ж дня Кабінет Міністрів звільнив його з посади. Затримали також кількох інших учасників групи. Один з них намагався того ж вечора виїхати з України, однак його зупинили.
Лозинський не визнав вини. Під час обрання запобіжного заходу його адвокати наполягали на відсутності ризиків. Суд обрав тримання під вартою з альтернативою застави. У липні 2023 року Лозинський вийшов з-під варти під заставу в розмірі 2,5 мільйона гривень. Слідство тривало, а обвинувальний акт щодо нього та співучасників САП скерувала до Вищого антикорупційного суду 15 травня 2024 року.
Учасники справи та ролі
У справі фігурують кілька осіб. Лозинський виступав як посадовець, який лобіював інтереси постачальника. Роман Кітнер — довірена особа Лозинського. Микола Лукашик та Олександр Крошка — інші учасники групи. Саме Крошка у 2024 році уклав угоду зі слідством і отримав вирок.
Судові рішення та угода зі слідством
18 грудня 2024 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з Олександром Крошкою. Його визнали винним у наданні неправомірної вигоди службовій особі. Покарання — п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком три роки за статтею 75 Кримінального кодексу. Крошка зобов’язаний надати викривальні показання щодо інших фігурантів, передати пересувні котельні вартістю близько 45 мільйонів гривень для потреб Збройних Сил та Міністерства оборони, а також перерахувати понад п’ять мільйонів гривень до фонду United24.
Вирок Крошці став першим реальним результатом у цій справі, однак основне обвинувачення щодо Лозинського досі розглядається у Вищому антикорупційному суді.
Нова підозра червня 2026 року
1 червня 2026 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Лозинському нову підозру. Цього разу — за ч. 4 ст. 27 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (підбурювання посадовця державного підприємства до зловживання службовим становищем).
За версією слідства, влітку 2022 року Лозинський діяв в інтересах конкретного постачальника та схилив заступника директора державного підприємства укласти договір на постачання обладнання за ціною, що перевищувала ринкову на 30 %. За це він гарантував посадовцю посаду директора підприємства. У результаті держава зазнала багатомільйонних збитків. Цей епізод розслідують окремо від основної справи про хабар у 400 тисяч доларів.
Поточний стан справи станом на липень 2026 року
Основна справа про одержання хабаря у 400 тисяч доларів перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. Обвинувальний акт щодо Лозинського та його співучасників уже надійшов до суду понад два роки тому. Нова підозра від червня 2026 року перебуває на стадії досудового розслідування. Лозинський залишається ексзаступником міністра та фігурантом антикорупційних проваджень.
Справа ілюструє складність боротьби з корупцією навіть у воєнний час. Державні кошти, виділені на критичні потреби фронту та тилу, привертають увагу тих, хто готовий ризикувати свободою заради особистої вигоди. Антикорупційні органи продовжують документувати нові епізоди, а суди поступово виносять рішення щодо учасників організованих груп.
Подальший розвиток подій залежатиме від доказової бази, яку представить сторона обвинувачення, та позиції захисту. Поки що суспільство спостерігає за тим, як система правосуддя реагує на корупційні ризики у сфері оборонних та критичних закупівель. Кожен новий факт у цій справі нагадує про необхідність посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів у найскладніший для країни період.
