Російські удари по посівах, елеваторах, логістичних центрах і портах завдають українському агросектору мільярдних збитків. Водночас вони живлять наративи про неминучу продовольчу кризу. Проросійські Telegram-канали регулярно поширюють повідомлення про дефіцит хліба, порожні полиці та логістичний колапс. Сумарне охоплення таких дописів сягало майже пів мільйона переглядів.
Які наративи просувають
Людей лякають відсутністю хліба через атаки на поля та логістику. Дописувачі стверджують, що Україна не має ресурсів для протидії, а проблеми з експортом і перенаправленням врожаю призведуть до голоду. Повідомлення суперечать одне одному: одні попереджають про перекриття експорту, інші — про вивезення всього продовольства за кордон.
Особливу увагу приділили мережі АТБ. Після ударів по її центрах у Дніпрі, Харківській області та під Одесою в червні-липні з’явилися фото й відео нібито порожніх полиць. Пік публікацій припав на 24–25 червня та 7–9 липня. Компанія спростувала дефіцит товарів першої необхідності, зазначивши лише тимчасові перебої з непершочерговими позиціями в окремих магазинах прифронтових регіонів.
Що відбувається насправді
Мінекономіки прогнозує 60,4 млн тонн зернових, зокрема 22,4 млн тонн пшениці. Продовольчої пшениці зберуть 9,1 млн тонн, а з урахуванням запасів — 11,7 млн тонн. Споживання країни становить лише 6,4 млн тонн. Українська зернова асоціація зафіксувала профіцит: 80 млн тонн зернових та олійних, 41,1 млн тонн експорту та майже 13 млн тонн залишків.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук заявив: «Продовольчої кризи в Україні не буде… ми все одно вирощуємо значно більше, ніж споживаємо». Головний ризик — можлива посуха, а не обстріли. Удари по логістиці АТБ мали тимчасовий і локальний характер; мережа швидко переорієнтувала постачання з інших хабів.
Ціни на хліб справді зростають, але борошно становить лише чверть собівартості. Решту формують електроенергія, зарплати, пальне та націнка мереж. «Навіть якщо ціна на пшеницю знижується, хліб у магазинах дорожчає приблизно на 2%», — пояснив Марчук. Сценарій дефіциту неможливий: у крайньому разі експорт обмежать, а внутрішні потреби забезпечать.
