У липні 2026 року в Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація, продовжена указом Президента до кінця жовтня. Призов стосується військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років, визнаних придатними за станом здоров’я і без законних підстав для відстрочки. Водночас закон чітко визначає широкий перелік осіб, яких не можуть призвати. Ці норми закріплені в статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Розуміння цих правил допомагає уникнути помилок під час оновлення даних у ТЦК чи через застосунок «Резерв+». Багато хто плутає відстрочку з повним звільненням від обліку, а тимчасову непридатність — з постійною. Нижче розбираємо всі основні категорії на основі чинної редакції закону станом на середину 2026 року.
Вік залишається одним із найпростіших критеріїв. Чоловіки до 25 років, які не проходили строкову службу, базову загальновійськову підготовку чи не мають статусу військовозобов’язаного, мобілізації не підлягають. Вони вважаються призовниками і можуть вступити до війська лише добровільно за контрактом. Після 60 років призов також не проводиться, хоча служба за контрактом «60+» можлива за згодою командування.
Особи з інвалідністю та за станом здоров’я
Особи з інвалідністю I, II або III групи мають право на відстрочку незалежно від групи. Якщо інвалідність встановлена на певний строк, її потрібно підтверджувати. Окремо діє висновок військово-лікарської комісії про тимчасову непридатність на 6–12 місяців із обов’язковим повторним оглядом. Повний перелік захворювань, які дають підставу для непридатності, міститься в наказі Міноборони № 402.
Важливо розрізняти статуси. Тимчасова непридатність не звільняє від обліку назавжди. Після закінчення строку людина знову проходить ВЛК. Постійна непридатність з виключенням з обліку застосовується рідше і лише за чіткими медичними показаннями.
Особи з інвалідністю будь-якої групи та тимчасово непридатні за висновком ВЛК не підлягають призову під час мобілізації.
Сімейні обставини та догляд за близькими
Найбільший блок підстав стосується сім’ї. Батьки, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, отримують відстрочку, якщо немає заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці. Право також мають особи, які самостійно виховують дитину (другий із батьків помер, позбавлений прав, зник безвісти, відбуває покарання або рішення суду підтверджує самостійне виховання).
Окремо захищені батьки та опікуни дітей з інвалідністю до 18 років, а також батьки повнолітніх дітей з інвалідністю I чи II групи. Усиновлювачі, опікуни, піклувальники та прийомні батьки дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, теж мають відстрочку.
Догляд за близькими з інвалідністю регулюється детально. Право мають ті, хто постійно доглядає за дружиною (чоловіком), батьками чи батьками дружини з інвалідністю I–II групи, якщо немає інших працездатних осіб, зобов’язаних це робити. Для III групи інвалідності дружини (чоловіка) відстрочка можлива лише за наявності онкологічного захворювання, відсутності кінцівок чи інших серйозних станів, зазначених у законі.
| Категорія | Основна умова | Документи |
|---|---|---|
| Багатодітні батьки | 3+ дітей до 18 років без боргу з аліментів | Свідоцтва про народження, довідка про склад сім’ї |
| Самостійне виховання | Другий батько відсутній з законних підстав | Рішення суду, свідоцтво про смерть тощо |
| Догляд за особою з інвалідністю | I–II група, відсутність інших утримувачів | Висновок МСЕК або експертної команди |
Дані таблиці сформовані на основі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Члени сім’ї другого ступеня споріднення також можуть отримати відстрочку, якщо доглядають за особою з інвалідністю I–II групи і немає членів першого ступеня, здатних це робити. У таких випадках відстрочка надається лише одній особі.
Бронювання, навчання та професійні категорії
Заброньовані працівники критично важливих підприємств, органів влади та місцевого самоврядування перебувають на спеціальному військовому обліку і не підлягають призову. У 2026 році діють оновлені вимоги до середньої зарплати на підприємстві (не менше трьох мінімальних зарплат) та підтвердження статусу критичності.
Студенти, які здобувають професійну, фахову передвищу чи вищу освіту за денною або дуальною формою і отримують вищий рівень освіти, ніж раніше, мають відстрочку. Те саме стосується докторантів та інтернів. Педагогічні та наукові працівники окремих закладів також захищені за умови відповідності критеріям закону.
Окремі посадові особи — керівники міністерств, народні депутати, судді, працівники органів військового управління — не підлягають призову за посадою. Жінки, навіть ті, що перебувають на військовому обліку (медики, фармацевти), можуть бути залучені лише добровільно.
Додаткові підстави та практичні нюанси
Особи, звільнені з полону і переведені в запас, не підлягають повторному призову без власної згоди. Чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України, також мають захист у певних випадках. Іноземці та особи без громадянства мобілізації не підлягають — лише служба за контрактом.
У 2026 році більшість відстрочок продовжується автоматично через «Резерв+» до завершення поточного мобілізаційного періоду. Якщо з’явилася нова підстава (народження третьої дитини, встановлення інвалідності), можна подати заяву на переоформлення без втрати чинної відстрочки. Документи приймають через ЦНАП або ТЦК.
Ключове правило 2026 року: більшість законних відстрочок продовжуються автоматично, але дані в реєстрах мають бути актуальними.
Практика показує, що найчастіші відмови виникають через неповний пакет документів, заборгованість з аліментів або відсутність підтвердження постійного догляду. Тому перед зверненням варто перевірити актуальність висновків МСЕК, свідоцтв і рішень суду.
Мобілізація залишається інструментом забезпечення обороноздатності держави. Закон захищає тих, хто виконує важливі соціальні функції або має об’єктивні обмеження за здоров’ям чи віком. Кожна підстава вимагає документального підтвердження, і саме від повноти цих документів залежить результат розгляду в ТЦК. Актуальну інформацію завжди варто звіряти з офіційними джерелами та чинною редакцією закону.
