Після майже десяти місяців запеклої оборони Бахмута, коли місто стало символом української стійкості, ситуація на цьому напрямку кардинально змінилася. У травні 2023 року російські війська заявили про повне захоплення Бахмута. Українські підрозділи відійшли на околиці, але одразу ж перейшли до активних контрнаступальних дій на флангах. Це був не просто відступ — це був початок нового етапу, де ЗСУ почали виривати ініціативу назад.
Контрнаступ ЗСУ Бахмут у 2023 році став одним із найяскравіших прикладів тактичної майстерності та мужності українських воїнів. Основні зусилля зосередилися на південному фланзі міста — районах Андріївки та Кліщіївки. За кілька місяців українські штурмові групи не лише повернули важливі населені пункти, а й отримали контроль над ключовими висотами, які дозволяли вести ефективний артилерійський вогонь по ворожих позиціях у самому Бахмуті та порушувати логістику противника.
Ці операції проходили в умовах, коли ворог мав перевагу в артилерії, авіації та чисельності. Проте українські бійці компенсували це кращою підготовкою, мотивацією та вмілим використанням дронів, маневровою тактикою й точними ударами. Результат — десятки квадратних кілометрів повернутої території, знищені російські підрозділи та суттєве покращення позицій на всьому Бахмутському напрямку.
Від оборони до контрнаступу: передумови операцій на флангах
Битва за Бахмут увійшла в історію як одна з найкривавіших. З серпня 2022 року українські бригади стримували натиск спочатку ПВК «Вагнер», а потім регулярних російських частин. Місто було майже повністю зруйноване, втрати з обох сторін сягали десятків тисяч. У травні 2023 року, після важких боїв, українські підрозділи залишили центральні райони, закріпившись на західних околицях.
Одразу після цього почалися контрнаступальні дії. Уже в середині травня 2023 року українські війська почали просуватися на північ і південь від Бахмута. Генеральний штаб ЗСУ регулярно повідомляв про просування на окремих ділянках. Ворог кинув резерви, зокрема десантні частини, щоб стабілізувати фронт. Але українські воїни продовжували тиснути, використовуючи момент, коли після виведення «вагнерівців» інтенсивність російських штурмів дещо знизилася.
Контрнаступ ЗСУ Бахмут не був ізольованою акцією. Він став частиною ширших зусиль українського командування з повернення ініціативи на сході. Хоча головний удар 2023 року припав на південь, бої на Бахмутському напрямку виконували важливу роль — сковували значні російські сили та не давали ворогу перекидати резерви на інші ділянки.
Операція на Андріївку: місяці боротьби за кожен метр
Одним із найскладніших і найуспішніших епізодів став штурм Андріївки — невеликого села за 10–13 кілометрів на південний захід від Бахмута. Село було повністю зруйноване ще взимку 2022–2023 років. Російські війська перетворили руїни на потужний опорний пункт із системою траншей, бліндажів і мінних полів.
Операцію очолила 3-тя окрема штурмова бригада разом із приданими підрозділами прикордонників. Ще на початку червня 2023 року українські групи форсували канал на підступах до села. Далі почалися місяці виснажливих боїв. Кожен день — це просування на десятки або сотні метрів під постійним артилерійським вогнем, FPV-дронами та авіацією противника.
До кінця серпня українським підрозділам вдалося практично оточити Андріївку з трьох сторін. Росіяни підірвали тунель під залізницею, яким користувалися для логістики, і змушені були возити все через відкриті ділянки під українським контролем. У вересні бої досягли кульмінації. 12–13 вересня штурмові групи зайняли північну вулицю села. 14 вересня Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив звільнення Андріївки. Під час фінального штурму була повністю розгромлена значна частина російської 72-ї окремої мотострілецької бригади.
Воїни діяли маленькими групами, використовували маневр, дрони для розвідки та коригування вогню, підривали ворожі укриття. Логістика була надзвичайно складною — бійці проходили кілька кілометрів під обстрілом, несучи на собі десятки кілограмів спорядження. Але результат перевершив очікування: село повернуте, ворог зазнав тяжких втрат у живій силі та техніці.
Кліщіївка: битва за стратегічні висоти
Паралельно з Андріївкою точилися бої за Кліщіївку — село за сім кілометрів на південний захід від Бахмута. Тут ситуація була ще складнішою через рельєф: Кліщіївка розташована на висотах, які домінують над навколишньою місцевістю та дорогами, що ведуть до Бахмута.
Штурм вела зведена тактична група у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, 5-ї окремої штурмової бригади, об’єднаної штурмової бригади Національної поліції «Лють» та інших підрозділів. Бої почалися ще в липні 2023 року. Українські воїни поступово витісняли противника з позицій, долаючи щільні мінні поля та щоденні обстріли.
17 вересня 2023 року Генеральний штаб ЗСУ та командування Східного угруповання офіційно заявили про повне звільнення Кліщіївки. Президент України Володимир Зеленський подякував воїнам цих бригад. Контроль над селом та висотами дав ЗСУ значну перевагу: тепер українська артилерія могла ефективніше працювати по російських позиціях у самому Бахмуті та на підступах до нього. Логістичні шляхи ворога опинилися під прицілом.
Звільнення Кліщіївки та Андріївки за кілька днів у вересні 2023 року стало яскравим підтвердженням того, що українські воїни вміють не лише оборонятися, а й проводити складні наступальні операції навіть після найважчих боїв.
Тактика, виклики та героїзм українських підрозділів
Контрнаступ ЗСУ Бахмут виявив високу майстерність українських командирів і бійців. Основні принципи: малі штурмові групи, активне використання безпілотників для розвідки та ударів, артилерійська підготовка, флангові маневри та оточення. Ворог часто переважав у чисельності та вогневій потужності, але українці брали якістю підготовки та мотивацією.
Головними викликами стали щільні мінні поля (включно з дистанційним мінуванням), постійні артилерійські обстріли доріг і підходів, зруйнована інфраструктура та необхідність евакуювати поранених під вогнем. Бійці часом проходили 7–10 кілометрів пішки з повним спорядженням. Дрони противника намагалися зірвати логістику, але українські розрахунки РЕБ та мобільні групи протидії успішно з цим боролися.
Особливо варто відзначити роль 3-ї штурмової, 5-ї штурмової, 80-ї десантно-штурмової бригад та підрозділів «Лють». Їхні воїни не просто виконували накази — вони проявляли ініціативу, швидко адаптувалися до умов і не відступали навіть у найкритичніші моменти. Кожен метр повернутої землі коштував величезних зусиль, але давав стратегічний ефект.
| Дата | Подія | Ключові підрозділи ЗСУ | Результат |
|---|---|---|---|
| Середина травня 2023 | Початок активних контрнаступальних дій на флангах Бахмута | Підрозділи Східного угруповання | Просування на окремих ділянках, перехоплення ініціативи |
| Червень 2023 | Форсування каналу та початок операції на Андріївку | 3-тя окрема штурмова бригада | Закріплення на підступах, початок поступового просування |
| Липень–серпень 2023 | Бої за Кліщіївку та оточення Андріївки | 80-та ОДШБр, 5-та ОШБр, «Лють» | Витіснення ворога з позицій, підготовка до фінального штурму |
| 14 вересня 2023 | Звільнення Андріївки | 3-тя ОШБр + прикордонники | Повний контроль над селом, розгром елементів 72-ї бригади РФ |
| 17 вересня 2023 | Звільнення Кліщіївки | 80-та ОДШБр, 5-та ОШБр, «Лють», 95-та ОДШБр | Контроль стратегічних висот, покращення артилерійських можливостей |
Дані узагальнено на основі офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ та аналізу подій.
Стратегічне значення та довгострокові наслідки
Звільнення Кліщіївки та Андріївки мало не лише тактичне, а й важливе оперативне значення. Українські війська отримали можливість вести спостереження та вогонь по значній частині Бахмута та підступах до нього. Російська логістика на цьому напрямку ускладнилася. Ворог змушений був кидати додаткові резерви, щоб закрити проломи.
Ці успіхи підняли бойовий дух не лише на Бахмутському напрямку, а й по всій країні. Вони показали, що навіть після важкої оборони можна переходити в контрнаступ і досягати результатів. Багато експертів відзначили, що дії українських підрозділів біля Бахмута стали одним із найбільш успішних епізодів контрнаступальних зусиль 2023 року за співвідношенням витрат і досягнутого ефекту.
Контрнаступ ЗСУ Бахмут довів: українська армія здатна не лише стримувати ворога в найжорсткіших умовах, а й перехоплювати ініціативу там, де це здається майже неможливим.
Сьогодні, у 2026 році, ситуація на сході залишається динамічною. Бої на Бахмутському та сусідніх напрямках тривають, росіяни намагаються просуватися в районі Часового Яру та інших ділянках. Проте події вересня 2023 року залишаються яскравою сторінкою в літописі війни — прикладом того, як професіоналізм, мужність і грамотне командування дозволяють досягати перемог навіть у найскладніших обставинах.
Українські воїни, які брали участь у цих операціях, назавжди вписали свої імена в історію. Їхній подвиг — це не лише про конкретні села. Це про здатність нашої армії переломлювати хід подій на свою користь. І саме такі сторінки дають силу й упевненість у тому, що Україна обов’язково переможе.
