Україна змінила підхід до атак на російську нафтову галузь. Замість масштабних ударів по нафтопереробних заводах тепер наносять точні удари по критично важливих компонентах, які важко замінити.
Мета Києва більше не обмежується пожежами на заводах чи знищенням резервуарів. Українські військові стратеги, оператори дронів та фахівці з енергетики пояснюють: тепер головне — вивести заводи з ладу на тривалий час і підвищити ціну кожного удару для Москви. Військові підтвердили, що стратегія є ретельно продуманою та скоординованою.
Як обирають цілі для ударів
Перед вильотами підрозділи отримують детальні інструктажі від інженерів-енергетиків та галузевих експертів. Вони вказують, які саме частини обладнання є ключовими для роботи заводу і потребують найбільше часу на відновлення.
«Інженери та експерти дають підрозділам безпілотників вказівки вражати ось ці трубопроводи, або цю димову трубу, вражати ось тут, у цьому місці, або цю частину з’єднання обладнання, або цю коробку тощо», — розповів один з операторів дронів.
Деякі операції досі включають атаки на великі нафтові склади з використанням боєприпасів з осколковими елементами. Росія та Україна успадкували схожі радянські системи. Це дало українським інженерам глибоке розуміння промислових процесів, розташування обладнання та вразливих місць на російських об’єктах.
Підрозділи безпілотників також почали повторно бити по тому самому критичному обладнанню, поки ремонт не завершать. Так об’єктам не дають відновити роботу.
Росія застосовує подібну логіку під час ударів по українській енергетиці та цивільній інфраструктурі.
Протягом 28–29 липня Сили безпілотних систем вразили десять енерговузлів у Криму та на окупованих територіях Херсонщини і Луганщини. Споживання електроенергії в Криму за перші 20 днів липня 2026 року впало на 42% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
