У тимчасово окупованому Криму липень приніс тривалий блекаут, дефіцит пального, зростання цін на бензин і продукти, а також масове закриття закладів громадського харчування. Росія використовує ці проблеми як важіль додаткового тиску на місцеве населення.
Про це повідомляє джерело.
«У тимчасово окупованому Криму, який після 2014 року російські загарбники перетворили на військову базу, загострюються проблеми з пальним, електроенергією, водопостачанням», – йдеться у повідомленні.
Проблеми з електроенергією та водою
«Липень 2026 року для окупантів у Криму позначився тривалим блекаутом по всьому півострову. Наприклад, за тиждень з 14 по 20 липня без електропостачання на півострові одночасно залишилися близько 1,4 млн абонентів», – розповіли у джерелі.
У Джанкої, Яни Капу та Армянську перебої зі світлом фіксували щонайменше вісім із десяти днів після початку блекауту. У Севастополі — сім днів. Воду в цей же час відключали в Алушті сім днів, у Сімферополі — шість, у Євпаторії — п’ять.
В окремих населених пунктах світла не було понад десять днів. У Євпаторії з 2 липня електрику вдень практично не подавали, повертаючи її вночі лише на чотири-п’ять годин.
Дефіцит пального та зростання цін
Бензин на АЗС у більшості районів тимчасово окупованого Криму в липні з’являвся раз на два-три дні. Черги перевищували кілометр. Вартість літра марки АІ-95 сягала 269 рублів на заправці й до 300 рублів — у перекупників.
«За даними органів статистики держави-агресора, пальне у тимчасово окупованому Криму і Севастополі порівняно з середньою ціною на росії подорожчало на 18% і 25% відповідно», – говориться у повідомленні.
Паралельно на півострові зросли ціни на продукти. Окремі товари в окупованому Криму коштують значно дорожче, ніж у російському Краснодарському краї: кефір — на 167%, яйця — на 149%, білий хліб — на 131%.
«Ще рік тому, у липні 2025-го, ситуація була зворотною — хліб, яйця, гречка та рис коштували на півострові дешевше, аніж на росії», – звертає увагу джерело.
За перше півріччя 2026 року в тимчасово окупованому Криму закрилися 398 закладів громадського харчування — на 42,1% більше, ніж торік. Продажі окремих виробників впали на 70%. Це змушує їх шукати збут на маркетплейсах і в мережах поза межами півострова.
Оренда нерухомості різко впала через відсутність попиту. Вартість подобової оренди на південному узбережжі знизилася на 30–50%. Довгострокова оренда в Сімферополі подешевшала приблизно на 13%. Квартири, які раніше здавалися за кілька днів, тепер простоюють тижнями.
Через велику кількість військових об’єктів Росії на півострові, які періодично зазнають законного вогневого впливу з боку Сил безпеки та оборони України, а також кризові явища з пальним, електрикою, водою та інтернетом туристи в Крим не їдуть. Багато заїжджих орендарів повертаються назад до Росії.
Окупаційна адміністрація реагує субсидіями, пільговими позиками, відстроченням платежів і зниженням оренди державного майна на 75%.
У джерелі наголошують, що справжня нормалізація життя та подолання кризи в Криму можливі лише після повної деокупації півострова.
«Пов’язані з веденням злочинної війни проти України негативні наслідки для місцевого населення в Криму насправді не хвилюють Москву. Пріоритетом в умовах кризи для російської окупаційної адміністрації на півострові залишається забезпечення російського військового угруповання матеріальними та людськими ресурсами», – зазначає джерело.
Як приклад наводиться ситуація в Джанкойському районі. Для отримання одноразової компенсації за відсутність світла й води понад 48 годин від чоловіків окупанти почали вимагати відмітку про перебування на військовому обліку.
Така вимога поширюється також і на жінок з медичною освітою. Хоча в переліку документів для отримання виплати від окупаційної адміністрації така відмітка відсутня.
«Отже, так звана гуманітарна допомога використовується державою-агресором як важіль додаткового тиску на місцеве населення Криму», – зауважують у джерелі.
