Кирило Буданов, який з серпня 2020 року до січня 2026-го очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони України, а з 2 січня 2026 року керує Офісом Президента України, пережив понад десять замахів на своє життя. Ці спроби ліквідації тривають з 2019 року і охоплюють як класичні вибухові пристрої, так і складні комбіновані операції з ракетами та дронами, а також отруєння близьких. Кожен випадок демонструє системну роботу російських спецслужб проти одного з найбільш результативних українських воєначальників.
Українська контррозвідка, насамперед СБУ та підрозділи ГУР, регулярно зриває ці плани ще до виконання. Замах на Буданова перетворився на показник ефективності української розвідки: чим більше операцій проводить ГУР проти російських сил у Чорному морі, Криму та на окупованих територіях, тим агресивнішими стають спроби Москви усунути його фізично. Попри це, Буданов продовжує виконувати обов’язки на найвищому державному рівні.
Система захисту адаптується до нових загроз. Фізична охорона, сигнальна розвідка, перевірка кадрів та міжнародна співпраця в розвідувальній сфері створюють багатошаровий щит. Водночас російські спецслужби активно використовують гібридні методи — вербування інсайдерів, отруєння, психологічний тиск на родину.
Перший гучний замах: вибух автомобіля у Києві 2019 року
4 квітня 2019 року в Києві на вулиці Академіка Вільямса під автомобілем Chevrolet Evanda Кирила Буданова здетонувала міна. Росіянин, який діяв під документами на ім’я Олексія Ломаки, встановлював вибуховий пристрій, коли стався передчасний підрив. Зловмисник отримав тяжкі поранення, зокрема втратив руку. Буданов у той момент не перебував у машині.
Слідство швидко вийшло на диверсійну групу. Голосіївський районний суд Києва засудив двох громадян Росії до семи та восьми років ув’язнення за замах на вчинення терористичного акту та незаконне поводження з вибуховими речовинами. Цей випадок став першим публічним підтвердженням того, що російські спецслужби вже тоді розглядали Буданова як пріоритетну ціль.
Передчасний підрив міни — типова помилка при встановленні саморобних або кустарних пристроїв. Магнітна міна або таймер могли спрацювати від вібрації під час монтажу. Цей інцидент показав і слабкі сторони виконавців, і рішучість українських правоохоронців у розслідуванні.
Понад десять замахів: масштабна кампанія під час війни
З початку повномасштабного вторгнення та ще раніше Буданов пережив щонайменше десять замахів. Точна кількість не завжди оприлюднюється — багато спроб зривають на етапі підготовки. Деякі джерела називають цифру близько двадцяти з 2022 року. Сам Буданов у 2025 році зазначав, що не веде підрахунку, бо це частина рутини його посади.
| Рік | Тип інциденту | Результат | Ключові деталі |
|---|---|---|---|
| 2019 | Вибух міни під авто | Зірвано | Передчасний підрив під час встановлення, затримано групу |
| 2023 | Отруєння важкими металами (дружина) | Виявлено та лікується | Миш’як і ртуть, ймовірно через їжу |
| 2024 | Ракетно-дронова атака на колону/будівлю | Зірвано СБУ | Залучено зрадників з УГО, місяці спостереження |
Кожен новий замах на Буданова пов’язаний із конкретними успіхами ГУР. Удари по кораблях Чорноморського флоту Росії, операції в Криму, координація обміну полоненими та підтримка руху опору на окупованих територіях роблять його особливо небезпечним для Кремля. Російські спецслужби намагаються не лише фізично усунути, а й деморалізувати українське командування.
Понад десять замахів на Кирила Буданова — це не абстрактна цифра, а пряме свідчення того, наскільки болючими для Росії стали результати роботи Головного управління розвідки.
План ракетно-дронової атаки 2024 року
У травні 2024 року СБУ викрила масштабну мережу ФСБ, яка готувала вбивство кількох високопосадовців, зокрема Кирила Буданова. План передбачав комбінований удар: спочатку балістична ракета по будівлі або колоні, де перебувала ціль, потім атака дронів по тих, хто вижив, і за потреби повторний ракетний удар.
До виконання залучали зрадників з числа працівників Управління державної охорони України. Двоє полковників та інші особи отримували завдання з спостереження за пересуванням і передачі координат. СБУ вела справу кілька місяців, перехоплювала комунікації та заарештувала виконавців до моменту атаки.
Така схема типова для російських спецслужб у гібридній війні: поєднання високоточної зброї з дронами-камікадзе для гарантованого результату. Проте українська контррозвідка показала здатність виявляти інсайдерів навіть у найбільш захищених структурах. Арешти та публічне розкриття плану стали серйозним ударом по репутації ФСБ.
Отруєння дружини як елемент гібридного тиску
Наприкінці листопада 2023 року представник ГУР підтвердив: Маріанна Буданова отруєна важкими металами — миш’яком та ртуттю. Отруєння, ймовірно, сталося через їжу. Симптоми розвивалися поступово, що характерно для таких токсинів. Жінку госпіталізували, вона пройшла курс лікування.
ГУР розцінило цей випадок як частину кампанії проти самого Буданова. Подібні методи вже застосовувалися російськими спецслужбами проти опозиціонерів та критиків режиму. Отруєння родичів — спосіб посилити психологічний тиск і змусити об’єкт змінити поведінку чи покинути посаду.
Пізніше з’являлася інформація про погіршення стану та додаткове лікування. Проте Маріанна Буданова вижила, а Кирило Буданов продовжив виконувати обов’язки. Цей епізод ще раз підтвердив: російські спецслужби не зупиняються перед ударами по цивільних членах родини.
Українська система безпеки навчилася швидко реагувати на отруєння та інші нетрадиційні загрози, що дозволяє зберігати боєздатність ключових фігур навіть після таких атак.
Як працює захист: контррозвідка та адаптація
Зрив замахів можливий завдяки кільком рівням захисту. По-перше, це перевірка та ротація кадрів у близькому оточенні. По-друге — технічні засоби: сканування на вибухівку, моніторинг радіочастот, кіберзахист комунікацій. По-третє — активна робота СБУ з виявлення вербувальних мереж ФСБ ще на етапі підходу до потенційних агентів.
Буданов неодноразово наголошував, що такі спроби для нього «нічого особливого». Це не бравада, а визнання реальності посади керівника розвідки в умовах війни. Українські спецслужби вивчають кожну спробу і посилюють протоколи. Міжнародна співпраця в обміні розвідданими також відіграє важливу роль — багато планів стають відомими ще до того, як виконавці отримують остаточні інструкції.
Гібридна природа загроз вимагає постійної пильності. Росія продовжує спроби, використовуючи як штатних співробітників спецслужб, так і завербованих громадян України. Кожен викритий агент або зірваний план — це результат кропіткої роботи сотень людей у тилу.
Чому замахи тривають у 2026 році
Навіть після переходу Буданова на посаду керівника Офісу Президента спроби не припинилися. У інтерв’ю 2025–2026 років він прямо заявляв, що Кремль не полишає намірів. Це пояснюється просто: результати роботи ГУР за шість років його керівництва завдали Росії відчутних втрат у Чорному морі, в окупованому Криму та на інформаційному фронті.
Замах на Буданова залишається інструментом як фізичної ліквідації, так і інформаційної війни. Кожен провалений план Москва використовує для внутрішньої пропаганди, а українська сторона — для демонстрації стійкості та професіоналізму своїх служб.
Українська держава продовжує вдосконалювати захист ключових посадових осіб. Досвід 2019–2024 років показав, що навіть складні комбіновані атаки можна зірвати, якщо контррозвідка працює на випередження. Буданов залишається на передовій не лише бойових, а й невидимих операцій — і це найкраще свідчення того, що система захисту функціонує.
Кирило Буданов продовжує виконувати державні обов’язки попри всі загрози. Кожен зірваний замах — це чергова перемога української контррозвідки та доказ того, що ефективна розвідка здатна захищати своїх найкращих фахівців навіть у найскладніших умовах сучасної війни.
