З квітня 2026 року російські сили цілеспрямовано атакують українські автозаправні станції. Найбільше страждають прифронтові регіони — від Сумщини та Харківщини до Запоріжжя й Дніпропетровщини. Життя й робота там ускладнюються щодня. Один із головних індикаторів — сирени повітряної тривоги.
Частка робочого часу під тривогою
Аналітики виміряли, яку частку стандартного робочого дня (з 9:00 до 18:00) провели обласні центри під повітряною тривогою — від 2023 року до кінця червня 2026-го. На заході країни тривоги майже не заважають. У Львові, Луцьку та Ужгороді сирени лунають лише 1–2% робочого часу. У Києві показник тримається близько 4% і майже не змінився за чотири роки.
На сході та північному сході ситуація інша. У Сумах у 2023 році під тривогою проводили 11% робочого часу, а в першому півріччі 2026-го — вже 72%. У Харкові частка зросла з 16% до 63%, у Чернігові — з 6% до 36%. Полтава й Дніпро проводять понад п’яту частину робочого дня під сиреною. У Краматорську тривога покриває 83% робочого часу. Розрив між Харковом і Львовом у 2023 році був шестикратним, а зараз перевищує сорок разів.
З 2025 року влада перевела оповіщення на районний і громадський рівень. Це дозволило точніше реагувати. У Дніпрі фактична частка тривог — 22%, а без зональності сягнула б 97,6%. У Запоріжжі — 56% проти 83,3%, у Харкові — 63,2% проти 86,3%, у Сумах — 72% проти 81,7%. Навіть у Києві різниця помітна: 3,8% фактично проти 14,3% без зональності.
Для бізнесу ці відсотки означають години простою та втрачений виторг. Генеральна директорка мережі «Ашан» Марта Труш повідомила, що магазини зачиняють під час кожної тривоги. За 2025 рік мережа простояла близько 4000 годин. Українська рада торгових центрів зафіксувала: у січні 2026-го ТЦ втратили 17% робочого часу, у травні — близько 18%. Найгірше на Сумщині, де тривоги перекривають 50–60% часу. З початку великої війни середній торговий центр простоює 125 робочих днів.
За даними опитування Європейської бізнес-асоціації, простої можуть сягати 50% робочого часу. Якщо половина економіки зупиняється, щоденні втрати досягають 9 млрд грн.
Міста реагують по-різному. У Харкові під час сирени метро довозить пасажирів до найближчої станції й працює як укриття. Багато підприємств не зачиняються на кожен сигнал, а реагують лише на повідомлення про балістику чи КАБи. У Сумах повне закриття на кожну тривогу зупинило б торгівлю. У Дніпрі метро не зупиняється навіть під час тривоги. Запоріжжя ще 2022 року відмовилося припиняти роботу громадського транспорту.
Харківська міська влада пов’язала диференційовані тривоги з роботою інфраструктури, банків, ЦНАПів та бізнесу. За рік така система скоротила тривалість тривог для міста на 2271 годину порівняно з обласним сигналом.
