З 1 січня 2025 року в Україні діє оновлена система встановлення інвалідності. Замість колишніх медико-соціальних експертних комісій працюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Третя група призначається при помірному ступені обмеження життєдіяльності, коли людина зберігає здатність до самообслуговування та праці, але потребує певних адаптацій і соціального захисту.
Важливо розуміти: жодного жорсткого закритого переліку всіх можливих хвороб більше не існує. Рішення базується на трьох обов’язкових умовах — стійких порушеннях функцій організму (тривалість не менше 12 місяців або прогноз на такий термін), обмеженні життєдіяльності першого ступеня та потребі в заходах соціального захисту. Водночас залишається перелік анатомічних дефектів і станів, за яких група встановлюється з урахуванням ступеня функціональних втрат.
Нижче зібрано актуальні критерії, типові стани та практичні нюанси, що допоможуть зорієнтуватися в новій системі станом на 2026 рік.
Що означає третя група інвалідності
Третя група відповідає помірному (першому) ступеню обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності. Людина здатна самостійно обслуговувати себе, пересуватися, навчатися й працювати, проте робить це з помітними труднощами. Часто потрібні допоміжні засоби, спеціальний режим праці або навчання, періодична допомога інших осіб.
Типові прояви: зниження темпу пересування, потреба в паузах на довгих відстанях, використання окулярів чи слухових апаратів, обмеження обсягу роботи більш ніж на 25 %, труднощі з орієнтацією в нових умовах. Саме ступінь цих обмежень, а не лише діагноз, визначає групу.
Основні критерії встановлення III групи
Згідно з Критеріями встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15 листопада 2024 року, для третьої групи характерні такі обмеження першого ступеня:
- самообслуговування — використання допоміжних засобів і регулярна допомога один чи кілька разів на день для окремих гігієнічних або побутових завдань;
- пересування — можливість ходити самостійно, але з уповільненням темпу, короткими перервами або невеликими труднощами при подоланні перешкод (результат шестихвилинного тесту ходьби 100–300 метрів);
- навчання — потреба в адаптованій програмі, спеціальному режимі або допомозі сторонніх осіб;
- трудова діяльність — часткова втрата можливості повноцінно працювати, зменшення обсягу роботи, труднощі з працевлаштуванням;
- орієнтація, спілкування та контроль поведінки — труднощі, які компенсуються допоміжними засобами або підтримкою у звичних умовах.
Стійкість порушень оцінюється за мінімальним терміном 12 місяців або прогнозом, що стан триватиме не менше цього періоду навіть за найкращого доступного лікування. Експертна команда також враховує необхідність реабілітації, технічних засобів і лікарських препаратів.
Перелік основних анатомічних дефектів і станів для III групи
Хоча рішення приймається індивідуально, існує затверджений перелік анатомічних дефектів та захворювань, за яких група інвалідності встановлюється з урахуванням ступеня функціональних втрат. Нижче наведено найпоширеніші позиції, які найчастіше стають підставою для третьої групи.
| Категорія | Стани та дефекти | Примітки |
|---|---|---|
| Органи зору | Відсутність одного ока; стійкий повний птоз на одному оці; сліпота на одне око (гострота 0,05 і нижче) або ураження обох очей (гострота 0,1 і нижче) | Після вичерпання можливостей відновного лікування |
| Слух і голос | Двобічна глибока туговухість (пороги ≥86 дБ); стійка афонія органічного ґенезу; стійка трахеостома; стеноз гортані II–III ступеня | За неможливості хірургічної корекції |
| Опорно-руховий апарат | Кукса стегна чи гомілки; кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка; укорочення ноги на 7 см і більше; різко виражена контрактура або анкілоз кульшового, колінного чи надп’ятково-гомілкового суглоба; відсутність трьох і більше пальців кисті з першим; хибний суглоб плеча або стегна | За неефективності фізичної реабілітації |
| Внутрішні органи | Відсутність однієї нирки або легені; двобічна мастектомія; екстирпація шлунка; чужорідне тіло в серцевому м’язі або функціонуючий кардіостимулятор; тотальна тиреоїдектомія з тяжким гіпотиреозом | За наявності помірних функціональних порушень |
| Нервова система та інші | Дефект кісток черепа ≥3 см²; помірна сенсорна афазія; паркінсонівський синдром з помірними проявами; карликовість (зріст <130 см у чоловіків, <120 см у жінок) | Після травми або вроджених вад |
Дані сформовано на основі Критеріїв встановлення інвалідності (постанова КМУ № 1338) та аналітичних матеріалів МОЗ України.
Окремо варто зазначити стани, які часто призводять до третьої групи при помірних проявах: цукровий діабет середньої тяжкості, хронічна серцева недостатність II функціонального класу, бронхіальна астма середньої тяжкості, наслідки інсульту з помірним парезом, деформуючий артроз кульшового суглоба IV ступеня з порушенням функції III ступеня.
Строки встановлення та порядок оформлення
Вперше встановлена третя група зазвичай призначається на один рік. Повторне оцінювання може продовжити її на строк від одного до трьох років залежно від динаміки стану. Без зазначення строку повторного огляду група встановлюється при незворотних анатомічних дефектах з переліку.
Процедура починається з лікаря, який формує електронне направлення на оцінювання за наявності відповідних діагнозів або станів. Оцінювання проводить експертна команда на базі визначеного закладу охорони здоров’я. Заочне оцінювання можливе при окремих тяжких станах (онкологія 3–4 стадії, ампутації, трансплантації тощо). Результат оформлюється висновком, на підставі якого видається довідка про встановлення інвалідності та формується індивідуальна програма реабілітації.
Права та соціальні гарантії
Особи з третьою групою мають право на соціальну допомогу, пільги на житлово-комунальні послуги, безкоштовне або пільгове забезпечення технічними засобами реабілітації, пріоритетне працевлаштування, додаткові гарантії при звільненні. Розмір допомоги залежить від прожиткового мінімуму та наявності інших доходів. Працівники з третьою групою мають право на скорочений робочий день або додаткову відпустку за домовленістю з роботодавцем.
Важливо своєчасно проходити повторне оцінювання та оновлювати індивідуальну програму реабілітації, щоб не втратити право на підтримку.
Третя група інвалідності — це не «вирок», а офіційне визнання помірних, але стійких обмежень, яке відкриває доступ до реабілітації, соціального захисту та адаптованих умов праці й навчання. Рішення завжди індивідуальне і залежить від реального впливу стану на повсякденне функціонування. За наявності стійких порушень варто звернутися до сімейного лікаря для направлення на оцінювання — саме він запускає процес за новими правилами 2025–2026 років.
