13 квітня 2026 року Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026240010000667. Справу порушено щодо службової недбалості посадових осіб Агентства з розшуку та менеджменту активів. Через їхні дії держава зазнала збитків на понад 3 млн грн.
Слідчі збирають докази. Невдовзі можуть офіційно висунути т.в.о. голови АРМА Ярославі Максименко та низці її підлеглих обвинувачення за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу. Держслужбовцям загрожує позбавлення волі на строк до п’яти років із забороною обіймати певні посади до трьох років.
Як зник урожай
1 серпня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд передав АРМА для реалізації сою сорту «Абі». Маса партії становила 172,6 тонни, вартість — 3,04 млн грн. Це еквівалент чотирьох повністю завантажених зерновозів.
6 квітня 2026 року Городоцький районний суд конфіскував майно в дохід держави. Кошти від продажу мали надійти з депозиту агентства до бюджету. Проте цього не сталося. Суд встановив: посадовці АРМА вісім місяців не вживали жодних заходів для реалізації сої. Через службову недбалість арештований урожай викрали. Його доля досі невідома.
За цей час соя могла б прорости, дозріти і дати новий урожай. Однак працівники агентства не спромоглися навіть оцінити її. Суд окремою ухвалою повідомив про це правоохоронців. 13 квітня 2026 року ДБР внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкрило провадження.
Системна проблема агентства
Випадок із соєю свідчить про глибші проблеми. 30 липня 2025 року набрав чинності закон №4503-IX. Він зобов’язував посадовців АРМА протягом шести місяців, до 30 січня 2026 року, повністю ідентифікувати все заарештоване майно вартістю близько 200 млрд грн. Йшлося про встановлення характеристик, оцінку вартості та визначення економічного потенціалу.
Відомство завдання не виконало. На засіданнях 24 лютого, 12 березня та 15 липня комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики констатував хронічну службову недбалість і критичну неефективність роботи АРМА. Змін немає: агентство досі не володіє інформацією про більшість активів.
Наслідки для держави — недоотримання багатомільярдних надходжень до бюджету. Корупціонери, резиденти та пособники держави-агресора продовжують користуватися своїм майном і отримувати з нього прибутки.
Сьогодні Ярослава Максименко зобов’язана пояснити слідству, коли саме ухвала суду про передачу сої надійшла до агентства. Вона має назвати прізвища відповідальних підлеглих, надати копії документів про огляд і оцінку врожаю, службову переписку з поліцією та прокуратурою. Також потрібні докази будь-яких спроб агентства розпорядитися цим майном.
Після аналізу доказів ДБР може розширити перелік обвинувачень. Слідство вже зафіксувало, що агентство проводило інші аукціони на «Прозорро.Продажі», але сою не виставляло. Якщо доведуть умисел, посадовцям загрожує відповідальність і за статтею 382 Кримінального кодексу — умисне невиконання судового рішення, а також за статтею 191 — причетність до розтрати або привласнення заарештованих активів.
Питання можуть виникнути й до слідчих та прокурорів. Саме вони несуть кінцеву відповідальність за арештовані речові докази. Передача врожаю АРМА не знімає з них зобов’язань. Пункт 9.13 наказу Генерального прокурора №309 вимагає щоквартально перевіряти умови зберігання такого майна. Стаття 100 Кримінального процесуального кодексу зобов’язує сторону кримінального провадження повністю відшкодувати вартість втраченого речового доказу.
Відповідно до частини 2 статті 7 закону про АРМА голова агентства організовує і контролює його роботу та несе персональну відповідальність за результати. Територіальні управління не залучені до оцінки та реалізації активів. Усі ключові рішення ухвалюють працівники центрального апарату. Тому перекласти провину на регіони не вдасться.
