Учасники бойових дій в Україні мають закріплене законом право на безоплатне отримання земельних ділянок державної або комунальної власності. Це право прописане в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Земельному кодексі. Проте у 2026 році реалізація цього права стикається з серйозними обмеженнями через дію воєнного стану.
Більшість процедур безоплатної передачі землі у приватну власність тимчасово заблоковані. Водночас право не скасоване, а лише призупинене для більшості випадків. Багато військових уже сьогодні подають клопотання, щоб зафіксувати свою чергу і бути готовими діяти одразу після зняття обмежень або ухвалення спеціальних змін.
Нижче зібрано актуальну інформацію станом на літо 2026 року: хто саме має право, які площі передбачені, куди звертатися, які документи потрібні і що реально можна зробити прямо зараз.
Хто має право на земельну ділянку
Першочергове право на відведення земельних ділянок належить учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України. Статус учасника бойових дій підтверджується відповідним посвідченням, виданим у встановленому порядку.
Право надається один раз за кожним видом цільового призначення. Тобто людина може окремо претендувати на ділянку під житлове будівництво, окремо — під садівництво і окремо — під особисте селянське господарство. Якщо раніше вже скористалися безоплатною приватизацією певного виду, повторно отримати землю того ж призначення не вдасться.
Важливо розуміти: місце реєстрації чи проживання не обмежує вибір ділянки. Теоретично можна претендувати на землю в будь-якому регіоні України, де є вільні ділянки відповідного цільового призначення.
Які площі землі передбачені законом
Розміри ділянок чітко визначені статтею 121 Земельного кодексу України і не змінювалися останніми роками. Вони залежать виключно від цільового призначення.
| Цільове призначення | Максимальна площа | Примітки |
|---|---|---|
| Особисте селянське господарство | до 2,0 га | Найбільша можлива ділянка |
| Садівництво | до 0,12 га | 1200 квадратних метрів |
| Житлове будівництво (село) | до 0,25 га | Присадибна ділянка |
| Житлове будівництво (селище) | до 0,15 га | — |
| Житлове будівництво (місто) | до 0,10 га | 1000 квадратних метрів |
| Дачне будівництво | до 0,10 га | — |
| Індивідуальний гараж | до 0,01 га | 100 квадратних метрів |
Дані наведені згідно із Земельним кодексом України.
На практиці органи влади часто пропонують менші ділянки, особливо в густонаселених регіонах. Тому варто заздалегідь вивчити наявність вільних земель у конкретній громаді.
Обмеження під час воєнного стану
З листопада 2022 року в Перехідних положеннях Земельного кодексу діє пряма заборона. На період воєнного стану заборонено безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою для такої передачі та саме розроблення цієї документації.
Станом на липень 2026 року ця заборона продовжує діяти і поширюється на учасників бойових дій так само, як і на всіх інших громадян.
Винятки існують лише в кількох випадках. По-перше, можна безоплатно приватизувати землю під уже існуючою нерухомістю (будинком, будівлею чи спорудою), якщо право власності на цю нерухомість зареєстроване. По-друге, зберігається можливість для тих, хто отримав землю у користування до 1 січня 2002 року. По-третє, існують окремі норми щодо землі під знищеним внаслідок агресії майном.
У грудні 2025 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 10027, який має створити спеціальний механізм і резервний фонд земель саме для учасників бойових дій та сімей загиблих. Документ передбачає можливість передачі ділянок навіть під час воєнного стану. Станом на середину 2026 року закон ще не ухвалений у другому читанні і не набрав чинності. Тому загальна заборона залишається.
Як виглядає процедура отримання землі
Коли обмеження знімуть або з’явиться спеціальний механізм, алгоритм дій буде таким.
Спочатку потрібно знайти вільну ділянку. Офіційна Публічна кадастрова карта працює в обмеженому режимі через воєнний стан, тому пошук часто доводиться проводити через звернення до органів місцевого самоврядування або Держгеокадастру. Ділянка має бути вільною (не мати власника) і відповідати потрібному цільовому призначенню.
Далі подається клопотання до органу, який розпоряджається землею. У клопотанні обов’язково вказують цільове призначення, орієнтовний розмір ділянки та бажане місце розташування. Додаються графічні матеріали (схема або викопіювання з кадастру), копії паспорта, ідентифікаційного коду та посвідчення учасника бойових дій.
Орган розглядає звернення протягом 30 днів і або дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовано відмовляє. Після отримання дозволу замовляють проект у сертифікованого інженера-землевпорядника (це платна послуга, строк — до кількох місяців). Проект затверджують, ділянку реєструють у Державному земельному кадастрі, після чого право власності вносять до Державного реєстру речових прав.
Навіть під час дії заборони подати клопотання можна і потрібно. Це фіксує вашу чергу і демонструє намір скористатися правом.
Куди саме звертатися
Вибір органу залежить від форми власності землі та її розташування.
- Землі комунальної власності в межах населеного пункту — сільська, селищна або міська рада (часто через ЦНАП громади).
- Землі державної власності за межами населених пунктів — Головне управління Держгеокадастру в області.
- Землі в містах обласного значення — обласна державна (військова) адміністрація.
У кожному випадку варто попередньо уточнити в ЦНАПі або на офіційному сайті громади актуальний перелік документів і форму клопотання. Деякі громади вже ведуть окремі списки заяв від учасників бойових дій.
Які документи потрібні
Базовий пакет майже однаковий у всіх регіонах:
- клопотання із зазначенням цільового призначення та орієнтовного розміру;
- копія паспорта громадянина України;
- копія ідентифікаційного коду;
- посвідчення учасника бойових дій (оригінал пред’являється);
- графічні матеріали з бажаним місцем розташування ділянки.
У деяких випадках можуть вимагати додаткові довідки — наприклад, про відсутність раніше отриманої землі такого ж призначення або погодження землекористувача, якщо ділянка перебуває в користуванні інших осіб. Для фермерського господарства іноді потрібні документи про освіту або досвід роботи в сільському господарстві.
Що робити учаснику бойових дій саме зараз
Практична стратегія на 2026 рік складається з кількох кроків. По-перше, зберіть і перевірте всі документи, що підтверджують статус. По-друге, зверніться до місцевої ради або Держгеокадастру з письмовим клопотанням — навіть якщо отримаєте відмову з посиланням на воєнний стан, документ зафіксує дату звернення. По-третє, відстежуйте долю законопроєкту № 10027 та можливих інших змін у Земельному кодексі.
Паралельно можна розглядати альтернативи: оренду землі з подальшим правом викупу, участь у програмах житлового кредитування для ветеранів або пошук ділянок, які вже перебувають у приватній власності і продаються на загальних підставах.
Після завершення воєнного стану або ухвалення спеціальних норм процедура відновиться. Ті, хто вже подав клопотання, матимуть перевагу в черзі. Саме тому експерти радять не чекати ідеального моменту, а діяти зараз — спокійно, системно і з повним пакетом документів.
Право на землю для учасників бойових дій залишається одним із важливих інструментів державної підтримки. Його реалізація залежить і від законодавчих змін, і від активності самих заявників. Чим раніше людина зафіксує своє звернення, тим швидше зможе скористатися можливістю, коли обмеження будуть зняті.
