Гюрза машина: броневик, який уже воює

Коротко

  • Гюрза машина — це український бронеавтомобіль класу MRAP від компанії «УКР АРМО ТЕХ», який возить десант і дає вогневу підтримку.
  • Базова серійна версія UAT GYURZA 01 зібрана на шасі Dodge RAM 5500: турбодизель Cummins 6,7 л, 380 к.с., повний привід 4×4.
  • Захист — рівень 2 за NATO STANAG 4569: кулі 7,62 мм і підрив до 6 кг вибухівки під днищем.
  • У лінійці вже три машини: GYURZA-01, важча GYURZA-02 з власним шасі і GYURZA-03 з окремим вантажним відсіком під боєприпаси.
  • Стоїть на озброєнні ЗСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби; екіпажі 100-ї механізованої бригади і 225-го штурмового полку вже говорять про неї без рекламних інтонацій.
  • Не плутати з азербайджанським броневиком Gürzə на Toyota Hilux і з українськими катерами «Гюрза-М» — це інші машини з тією ж хижою назвою.

Якщо в пошук вбити «гюрза машина», Google майже напевно покаже не змію і не катер. Покаже коробку на колесах кольору бруду, з баштою під 12,7 мм і характерним «пиком» американського пікапа спереду. Це UAT GYURZA — український бронеавтомобіль, який з’явився вже під час повномасштабної війни і встиг доїхати до штурмових груп раніше, ніж встиг обрости глянцевими буклетами.

Коротко: це MRAP. Тобто машина з протимінним днищем і бронекапсулою, яка везе людей туди, куди цивільний пікап уже не має права їхати. Екіпаж плюс десант — до 10–11 осіб за штатом. По трасі до 110 км/год. Броня тримає 7,62. Підлога — подвійна, V-подібна. Далі починаються нюанси, і саме через них цю техніку або хвалять, або тихо лають на ходовій.

Нижче — без параду. Що це за машина, з чого вона зроблена, чим 01 відрізняється від 02 і 03, як її описують ті, хто на ній їздить, і де люди зазвичай помиляються, дивлячись лише на табличку з кіньми й тоннами.

Що таке гюрза машина насправді

Гюрза машина — серійний бойовий броньований автомобіль 4×4. Виробник називає флагман UAT GYURZA 01 і прямо пише призначення: транспортування особового складу підрозділів оборони і їхня вогнева підтримка. Два члени екіпажу, десант 8+1. На даху — поворотна башта під кулемет 12,7 мм, за бажанням — дистанційний бойовий модуль.

Клас MRAP тут не для краси в пресрелізі. Mine Resistant Ambush Protected — це конкретна логіка корпуса. Днище не плоске, а «човником», щоб хвиля вибуху пішла вбік, а не в хребет водію. Сидіння з амортизацією. Зсередини — протиосколковий підбій з арамідної тканини. Зовні — решітки й екрани, бо з 2023–2024 років головний ворог такої машини вже не тільки міна, а FPV-дрон у радіатор або в люк стрільця.

Назву взяли від змії. Гюрза б’є коротко, без розкачки, і не зображає з себе танк. Для штурмової групи, якій треба доїхати, висадитися через корму і не світитися зайву хвилину, метафора працює підозріло точно. У практиці, коли дивишся фронтові огляди, екіпажі взагалі рідко кажуть «MRAP». Кажуть «броньовик», «коробка», «пікап, тільки важчий».

Хто зробив і звідки взялася лінійка

Виробник — українська компанія «УКР АРМО ТЕХ». На ринку колісної бронетехніки вона вийшла не з радянського заводу з цехом на три гектари, а з приватної конструкторки, яка під війну зібрала лінійку швидко: легкі TISA і FOX, важчі GYURZA, пізніше — DESNA. Директор Геннадій Хіргій на IDEF-2025 в Стамбулі казав просту річ: машини вже кодифіковані в Україні, мають номенклатурні номери НАТО і йдуть у різні частини сил оборони.

Перша Гюрза потрапила в новини ще в квітні 2023-го як UAT-D GYURZA на шасі Dodge RAM 5500. Тоді в публічних описах фігурували легші цифри — близько 8,7 т з баштою, без екіпажу й вантажу, і двигун тієї ж родини Cummins 6,7 л. За три роки машина потовстішала бронепакетами, екранами й підбоєм. Це нормально. На цій війні бронеавтомобіль, який залишився таким, яким його намалювали в 2022-му, або стоїть у музеї, або горить у полі.

Серійне виробництво першої моделі розгорнули орієнтовно на зламі 2022–2023 років. Другу, GYURZA-02, компанія вивела на IDEX-2025 в Абу-Дабі в лютому 2025-го, а в червні того ж року Міністерство оборони України кодифікувало її разом із «Вартою-2». Третю, GYURZA-03, на кодифікаційні випробування віддали наприкінці листопада 2025-го. Темп нервовий. І саме це, за спостереженнями, найбільше бісить і найбільше рятує: бісить, бо «сирість» вилазить в дрібницях на кшталт ручок дверей; рятує, бо машина з’являється в бригаді не через п’ять років після ТЗ.

GYURZA-01: на чому їздить і що вміє

База — американський Dodge RAM 5500, одинарна кабіна, лебідка. Це важкий комерційний пікап, не «цивільна іграшка 150-ї серії». Раму, мости й дизель конструктори не вигадували з нуля: взяли те, що вміє тягнути тонни, і обгорнули бронекапсулою. Підвіску при цьому перебрали. Ресори, амортизатори, стабілізатор, стійки — виробник пише про повну заміну ключових елементів ходової, бо штатний RAM не розрахований на 10–12 тонн броні, людей і боєкомплекту.

Двигун, коробка, розміри

Під капотом — шестициліндровий турбодизель Cummins 6,7 л. За актуальними даними виробника на ukrarmo.tech це 380 к.с. і 1017 Н·м. Коробка — шестиступеневий автомат Aisin. Повний привід 4×4 з можливістю диференціального підключення. Для екіпажу, який половину зміни стоїть у багнюці, а половину рветься ґрунтовкою, автомат тут не розкіш. Це менше шансів «вбити» зчеплення на виїзді з воронки.

  • Споряджена маса — близько 10 т, повна — 12 т.
  • Довжина 6700 мм, ширина 2600 мм.
  • Висота без модуля 2700 мм, з бойовим модулем 3380 мм.
  • Швидкість: 110 км/год по дорозі, 80 км/год по бездоріжжю.
  • Запас ходу — до 1500 км, баки на 280 л.
  • Шини 335/80 R20, вставки Run Flat: машина має їхати після прострілу колеса.

Цифра «до 1500 км» — паспортна, трасова, в економному режимі. На фронті з РЕБ, решітками, додатковими екранами й постійним повним приводом вона падає. Це не дефект Гюрзи. Так себе ведуть усі важкі 4×4, коли їх обвішують «протидроновою ялинкою».

Місткість штатна — 10+1. У бойових умовах, за словами військових 225-го окремого штурмового полку, в салон іноді набивають до 15 осіб. Це не комфорт і не норма. Це симптом дефіциту броні на напрямку: коли «коробка» одна, а група більша, ніж вісім сидінь, люди їдуть стоячи. Помічав цей мотив майже в кожному чесному огляді української легкої броні за останні два роки — і Гюрза тут не виняток.

Що саме тримає броня

Рівень 2 за NATO AEP STANAG 4569. Якщо без абревіатур: бронебійно-запалювальна 7,62×39, міна з зарядом близько 6 кг, осколки 155-мм снаряда з дистанції 80 м. Виробник додає рівні 2a і 2b — це окремо підрив під колесом і під центром днища. Подвійна V-подібна підлога якраз під цей сценарій.

Зсередини капсула обшита арамідом. Підбій ловить дрібні уламки вільного формоутворення масою близько 1,1 г на швидкості від 500 м/с. Звучить сухо. На практиці це різниця між «осколок залетів у салон» і «осколок застряг у тканині над вухом стрільця». Балістичне скло — багатошарове, з плівкою зсередини, щоб крихта не полетіла в обличчя.

  • Круговий протикульовий захист периметром корпуса.
  • Додатковий захист осей і агрегатів під днищем.
  • Автоматичне пожежогасіння: підкапотний простір, десант, колісні арки.
  • Штатні комплекси РЕБ проти FPV, нічне бачення, камери.
  • Робоче місце кулеметника закривають від осколків і куль меншого калібру — бо людина в башті завжди найвразливіша.

Озброєння базове — 12,7 мм. На машинах у військах часто стоїть M2 Browning, не ДШК. Це окрема історія залежності від імпорту: патрони, стволи, стрічки. Зате уніфікація з технікою, яку союзники возять давно. Дистанційний модуль — опція. Для штурму «з люка» дешевше й швидше, для дронів — смертельніше. Компроміс ніхто не скасовував.

GYURZA-02 і GYURZA-03: що змінилось, коли почули військових

GYURZA-02 — уже не «пікап, обгорнутий бронею». Компанія замовила спеціалізоване шасі під бойову машину. Незалежна підвіска, посилена ходова на повну масу до 18 т. Геннадій Хіргій формулював прямо: власне шасі тримає більше навантаження, захист вищий за попередника, машина повноцінно протимінна й протизасадлива.

Двигун на актуальній специфікації виробника — турбодизель Cummins ISDe 8.9-400, 8,9 л, 400 к.с., 1550 Н·м. Коробка — автомат Allison 3200 SP. Це інший клас агрегатів, ніж Aisin на «нуль першій». Розгін 0–60 км/год близько 13 секунд. Для 14–18 тонн це нормально, не спорткар. Брід — 1,2 м. Кліренс близько 380 мм. Шини вже 395/85 R20 з підкачкою: режими «дорога», «бездоріжжя», «м’який ґрунт».

Балістика — рівні 2 і 3 STANAG 4569. У пасажирському відсіку заявлено стійкість до 7,62×54, а не лише до 7,62×39. Днище — до 8 кг вибухівки. З’являються протикумулятивні решітки, фільтровентиляція, багатозонне пожежогасіння аж до окремих коліс, комплекс виявлення FPV «FlyOff» з дальністю пеленгу не менше 1,5 км. У червні 2026-го Міноборони кодифікувало ще й модернізовану GYURZA-02 з круговим захистом екіпажу, підсиленою підвіскою, вантажопідйомністю 2,5 т і ПЗ з елементами ШІ.

GYURZA-03 вирішує іншу болячку. На 01 і 02 люди, рюкзаки й ящики з боєприпасами їдуть в одному об’ємі. Влучання в борт тоді карає всіх одразу. «Трійка» ставить герметичну капсулу на п’ятьох і окремий вантажний відсік. Модульна платформа тримає до 3 т: боєкомплект, РЛС, засоби ППО, навіть легку артилерію. Кодифікаційні випробування почали 28 листопада 2025-го — після запитів з лінії, не після виставкового плану.

Параметр GYURZA-01 GYURZA-02 GYURZA-03
Логіка машини Десант + вогонь на шасі RAM 5500 Власне шасі, важчий MRAP Капсула + окремий вантаж
Люди 2 екіпаж + 8+1 десант 10+1 5 у бронекапсулі
Двигун Cummins 6,7 л, 380 к.с. Cummins 8,9 л, 400 к.с. Уніфікація з лінійкою 02
Маса 10 т / повна 12 т 14 т / повна до 18 т Платформа під модуль до 3 т
Мінний захист STANAG 2, до 6 кг STANAG 3, до 8 кг Окрема логістика, менше ризику «все в одному салоні»
Шини 335/80 R20 Run Flat 395/85 R20 + підкачка Ходова в логіці 02

Таблиця навмисно груба. Усередині кожної моделі є пакети: з модулем і без, з решітками і без, з «додатковою бронею під дрони». Тому сперечатися, «скільки точно важить Гюрза», без фото конкретної бортмашини — марна справа. Військові 225-го полку на базовій 01 з екранами називали вже 10,5–11 т. Заводська табличка при цьому може показувати десять.

Як машина показує себе на фронті

Найрозгорнутіший публічний розбір дали екіпаж 225-го окремого штурмового полку і майор Андрій Макаренко — матеріал Армія TV, січень 2026-го, машина на той момент відвоювала понад рік. Водій з позивним «Лінкольн» сказав фразу, яку варто повісити над воротами кожної рембази: машина важка, але їде впевнено; у болоті головне не зупинятися, бо якщо вже сів — виїжджати буде важко.

Кулеметник «Кислий» склав інший портрет. Маневрена, швидка, місця вистачає. Посадка й висадка швидші, ніж на багатьох інших броневиках. Відчуття — «як пікап, тільки більший, важчий і з бронею». Це, за досвідом перегляду десятків таких інтерв’ю, найвища похвала, яку український екіпаж взагалі здатен видати техніці. Ніхто не каже «ідеальна». Кажуть «адекватна». Для Гюрзи цього виявилося досить, щоб її не списували після першого сезону.

Географія користувачів широка. Виробник окремо згадує 100-ту механізовану бригаду. Відкриті зведення й відео дають ще 225-й штурмовий, прикордонний «Сталевий кордон», частини НГУ. MilitaryLand зводить довший список штурмових і механізованих підрозділів — від «Азову» і «Хартії» до 60-ї та 110-ї механізованих. Я навмисно не роздмухую цей реєстр: наявність фото з шевроном ще не означає штатну експлуатацію сотень машин. Означає, що техніка не сидить на складі в одній бригаді «для картинки».

Масштаб виробництва видно з власних цифр компанії. У грудні 2025-го «УКР АРМО ТЕХ» передала силам оборони 402 нові бронемашини: 333 GYURZA-01, 30 GYURZA-02, плюс легші TISA і FOX. Одна цифра не робить погоди на всьому фронті. Але 333 «нуль перших» за місяць — це вже не гаражний ентузіазм. Це конвеєр, який зумів вписатися в дефіцит, поки імпортні MRAP їдуть довше й дорожче.

Де вона сильна, де відстає, з чим її порівнюють

Сильна сторона 01 — швидкість появи й зрозуміла цивільна база. RAM 5500, Cummins, Aisin — це агрегати, які в світі ремонтують без шаманства. Слабке місце тієї ж бази — ширина шин і поведінка на болоті. Військові самі кажуть: гума вужча, ніж на частині інших броневиків, прохідність через це страждає. Важка коробка на вузькому сліду в глибокій колії — класика. Лебідка й «не зупиняйся» тоді важливіші за паспортні 80 км/год по бездоріжжю.

Порівнюють зазвичай із «Козаком-2М», «Новатором» і «Вартою». Усі — українські 4×4 з претензією на MRAP. «Новатор» від «Української бронетехніки» теж тримає рівень 2 STANAG і міну до 6 кг, тобто в одному класі з 01. «Варта-2» Міноборони кодифікувало в один день із GYURZA-02, тож це вже сусіди по важчій полиці. Різниця не в «хто крутіший на папері». Різниця в шасі, постачанні запчастин, висоті борта для висадки і в тому, чи є в бригаді людина, яка вміє лікувати саме цей автомат.

  1. Потрібна масова «таксі-штурмівка» під 10–12 т — дивляться на GYURZA-01, бо її реально багато.
  2. Потрібні міни важчі за 6 кг і балістика ближче до 7,62×54 — логічніша 02.
  3. Потрібно возити БК окремо від людей — 03, якщо вона пройде повний цикл і піде в серію так само щільно, як 01.
  4. Потрібна легка й швидка машина на 5–6 осіб — це вже TISA/FOX, не Гюрза. Інша вагова ліга.

У практиці профільних розмов я кілька разів ловив одну й ту саму помилку: люди ставлять Гюрзу поруч із БТР-4 чи M113 і дивуються, чому «так мало броні». Це не БМП. Це бронеавтомобіль. Він не повинен танцювати з 30-мм чергою в лоба. Він повинен довезти групу, пережити 7,62 і близький підрив, не перекинутися на 30-градусному підйомі й не здохнути після першого простріляного колеса.

Типові помилки, коли дивляться лише на табличку

Перша. Плутають паспортну масу з бойовою. Заводські 10 т на 01 — це не машина з решітками, РЕБ-«коронами», мішками, водою, людьми й ящиками. Довісок у півтора-два тонни змінює і гальма, і підвіску, і шанси виїхати з багнюки. Друга. Беруть «110 км/год» як робочу швидкість колони. Колона броневиків під дронами їде зовсім іншими цифрами, і двигун там потрібен не для рекорду, а для запасу крутного моменту на 8 передачі вгору.

Третя помилка — двері. В огляді 225-го окремо прозвучало: ручки замикання можуть заплутати непідготовлених, основна посадка й висадка — через корму. Здається дрібницею, доки група під обстрілом шукає, куди тягнути. Це якраз той випадок, коли «сирість швидкого виробництва» вилазить не в броні, а в ергономіці. Лікується навчанням. Не лікується паспортом STANAG.

Четверта. Ставлять знак рівності між «є башта 12,7» і «машина криє дрони». Кулемет б’є повітряні цілі погано, FPV літає низько й швидко, а стрілець у відкритій башті сам є мішенню. Тому на живих Гюрзах з’являються сітки, екрани, бортові РЕБ на 150–1030 МГц, гумова захист коліс і радіаторів. Машина 2023 року і машина 2026-го з одним індексом 01 — вже різні тварини. Індекс бреше частіше, ніж хотілось би.

  • Не оцінюйте захист лише по «рівень 2»: важливий пакет екранів і стан підбою.
  • Не ігноруйте Run Flat: без нього простріляне колесо зупиняє колону.
  • Не порівнюйте 01 і 02 як «рестайлінг». Це різні шасі.
  • Не шукайте в Гюрзі заміну BMP. Шукайте заміну незахищеному пікапу.

Ще один нюанс, який рідко пишуть у ТТХ: логістика агрегатів. Cummins 6,7 і автомат Aisin можна дістати. Cummins 8,9 і Allison 3200 — теж, але це вже інший склад і інший рахунок. Якщо бригада сіла на 02, а рембат звик до 01, буде пауза. Уніфікація всередині однієї лінійки тут сильніша, ніж уніфікація «з усім, що є на озброєнні». Це плата за швидкий приватний розробник.

Інші «Гюрзи», яких плутають у пошуку

Азербайджанський бронеавтомобіль Gürzə — інша історія. Його показали ще на IDEF-2013, зібрали на шасі Toyota Hilux 12-ї моделі, двигун близько 214 к.с., екіпаж 5 осіб, довжина трохи більше 5,2 м. Маленька патрульна машина прикордонки. До української GYURZA вона має стосунок лише назвою змії. Шасі, маса, захист, країна, рік — усе різне. Якщо стаття починається з Hilux і 2013-го, ви читаєте не про наш броневик.

Друга пастка — катери «Гюрза-М» проєкту 58155. Це малі броньовані артилерійські катери ВМС України, річкова й морська історія, гармати, не колеса. У пошуку «гюрза машина» вони іноді вискакують через слово «Гюрза». До бронеавтомобіля не мають жодного гвинта. Зручно запам’ятати так: катер стріляє з води, броневик везе піхоту ґрунтовкою.

Навіщо це розжовувати? Бо половина «викриттів» у коментарях будується саме на цій каші. Людина бачить ТТХ Hilux, накладає їх на RAM 5500 і робить висновок, що «українці приписали зайві 200 коней». Ні. Це просто дві машини з одним зоологічним неймінгом.

На що дивитися, якщо машина вам небайдужа

Якщо ви з підрозділу і вибираєте між 01 і 02 — не дивіться спочатку на коней. Дивіться, які міни на вашому напрямку, чи є рембат під Allison, і чи вміє група за 15 секунд висипатися через корму в броні. Якщо потрібен перевіз БК — чекайте 03 і не кладіть ящики з людьми в один об’єм «бо так завжди робили». Якщо ви цивільний і просто хочете зрозуміти новину — запам’ятайте три речі: це український MRAP на базі важкого пікапа, він уже воює, і індекс 01/02/03 означає різні машини, а не косметику.

Читати далі варто не «топ-10 броневиків», а конкретні огляди екіпажів і сторінку виробника з таблицями. Цифри з буклета живі лише до першого комплекту протидронових решіток. Далі починається справжня маса, справжня витрата і справжня користь — довезти своїх і забрати їх назад.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *