Х-БД: що відомо про ракету «великої дальності»

Коротко

• Х-БД — крилата ракета повітряного базування від МКБ «Радуга», наступниця лінії Х-101; «БД» означає «велика дальність».
• Заявлена дальність — понад 6500 км. Для серійної Х-101 західні оцінки скромніші: близько 2500–2800 км, з непідтвердженими заявами до 4500–5500 км.
• У вересні 2023-го ракету показали Кім Чен Ину, але бомбовідсік Ту-160 так і не відкрили. Підтвердженого бойового застосування немає.
• Документи 2025 року: 32 ракети на 2024 і 2026 роки, зі звичайною і «спеціальною» (ядерною) бойовою частиною.
• Для України більша дальність майже нічого не змінює — Х-101 і так долітає з глибини рф. Змінюється точка пуску і ймовірна ядерна роль.
• Це дозвукова ракета того ж класу, що й Х-101. Patriot, NASAMS, IRIS-T і радянські комплекси збивають її за тією ж логікою.

Х-БД — крилата ракета великої дальності повітряного базування, яку рф ставить наступницею Х-101. Та сама сімейна лінія, більший запас ходу, ті самі стратегічні бомбардувальники. І дуже мало того, що можна виміряти лінійкою, а не цитатою з брифінгу. Назва буквальна: «БД» тут не база даних, а «велика дальність».

Публічний вихід випав на 16 вересня 2023 року. На аеродромі Кневичі під Владивостоком Сергій Шойгу і командувач дальньої авіації Сергій Кобилаш розповідали Кім Чен Ину про «дві касети по шість» і дальність понад 6500 км. Картинка була, відкритого бомбовідсіка — ні. Минуло кілька років, а бойового епізоду з підписом «Х-БД» так і не з’явилося. Це вже діагноз.

Нижче — лише те, що тримається на заявах, оцінках і документах. Де дані розходяться, так і пишу. Без цього розмова про секретну ракету швидко стає переказом пропаганди.

Що таке Х-БД і навіщо її роблять

Х-БД належить до класу ALCM: літак скидає ракету, далі вона летить сама, низько, з турбовентиляторним двигуном. Дозвукова. Не балістична. Не «Кинджал» і не «Циркон». Уламки Х-101 з Вінниччини чи Київщини дають найближче візуальне уявлення: та сама родина, лише, за одними оцінками, довша.

Цифра «понад 6500 км» одразу читається не лише як конвенційний удар. Ядерна бойова частина тут вигідніша за звичайну: вона легша, тож у бак можна залити більше палива. Запас ходу потрібен, щоб Ту-160 лишався глибоко у своєму небі — або в Арктиці — і все одно «дотягувався» до Західної Європи чи, в теорії, до Північної Америки. Навіщо збільшувати дальність, якщо Х-101 і так б’є по Україні з Енгельса чи Олені? Відповідь не про Україну.

Розробник — МКБ «Радуга» в Дубні, те саме бюро, що робить Х-101 і Х-102. Дослідно-конструкторські роботи йшли під шифром «Романс», індекс виробу — 506. Контракт на НДКР датують серпнем 2013-го. Це не «ракета війни 2022-го», а стара програма, яку витягли на світло, коли знадобилася картинка для гостя з Пхеньяна.

• Клас: крилата ракета повітряного базування, дозвукова.
• Сімейство: розвиток лінії Х-101 / Х-102 (виріб 504).
• Індекс: виріб 506, програма «Романс».
• Підрядник: МКБ «Радуга».
• Заявлений носій: Ту-160 / Ту-160М, у перспективі — ПАК ДА.
• Бойова частина: у замовленні є і звичайна, і «спеціальна».

Список виглядає солідно, поки не згадати головне. Жодної публічної стрільби, жодного впізнаваного уламка, жодного прийняття на озброєння, яке можна перевірити не словом міністра. Є індекс, є папір, є брифінги. Між папером і масовим застосуванням — прірва, яку рф уже маскувала формулюванням «прийнято на озброєння».

Як з’явилася ракета, якої довго не було видно

Публічна історія коротка і рвана. У 2017-му вже фігурувала ракета на базі Х-101 «з подібними характеристиками», але більшою дальністю. Плани, які циркулювали на Заході, виглядали так: льотні тести з 2018-го, державні — близько 2020-го. Графік зірвали. Далі — тиша до вересня 2023-го.

16 вересня 2023-го на Кневичах пролунали дві тези, які відтоді кочують з тексту в текст. Перша: дальність понад 6500 км. Друга: Ту-160 несе 12 таких ракет — по шість на двох барабанах у внутрішніх відсіках. Defense Express тоді ж зауважив: пропагандистське відео не показало бомбовідсік. Показувати «касети» словами дешево, а показати довгу ракету в барабані штатного Ту-160 — уже інженерна заява, якої не прозвучало.

За спостереженнями, російські «прем’єри» нової зброї майже завжди прив’язані до візиту або телевізійної картинки, а не до бойового застосування. Х-БД вписалася в цей ритуал ідеально: гість, стратегічний бомбардувальник, кругле число дальності, нуль кадрів із відсіка. Помічав, як після вересня 2023-го тема майже зникла з новин — аж поки восени 2025-го не спливли закупівельні документи. Якби ракета вже літала бойовими маршрутами, уламки з індексом 506 уже розбирали б на столах, як щосезону розбирають Х-101.

Навесні 2023-го паралельно йшлося про Х-50 — теж на базі Х-101, але навпаки: менші габарити й дальність, щоб повісити більше ракет на більше типів літаків. Х-БД і Х-50 — два протилежні кінці однієї думки. Жодна не скасовує того, що по Україні досі масово летять саме Х-101.

Заявлені характеристики і те, що з них відомо

Технічний паспорт Х-БД засекречений, і це не фігура мови. Нижче — не «ТТХ з буклета», а зведення заяв, оцінок і документів. Де стоїть «невідомо», так і є.

• Дальність: заяви від 3000 до понад 6500 км. Найчастіше звучить верхня цифра.
• Довжина: орієнтовно до 10 м проти 7,45 м у Х-101. Цифра 10 м іде з українських розборів 2023 року і не підтверджена фото всього виробу.
• Швидкість: дозвукова, як у Х-101 — крейсерські близько 0,58 Маха, максимум близько 0,78 Маха за західними оцінками «сто першої».
• Двигун, стартова маса і маса БЧ: публічно не названі. Для Х-101 це приблизно 2300–2400 кг ракети і близько 450 кг звичайної БЧ; логічно чекати турбовентилятор родини TRDD-50A.
• Наведення: інерціал, корекція за картами або оптичним зображенням місцевості, радіолокаційна або оптична головка самонаведення — майже як у модернізованої Х-101.

Скласти це докупи — і виходить не революція, а спроба вичавити з відомої машини більше кілометрів. Зробити це можна кількома способами, і всі вони мають ціну. Жоден не безкоштовний для маси, габаритів чи потужності удару.

1. Більший бак — отже, більші габарити або менша бойова частина.
2. Легша БЧ, особливо ядерна, — більше палива при тій самій масі.
3. Економніший двигун або інше паливо — складно під санкціями, але дрібними кроками можливо.
4. Краща аеродинаміка — обмежений ресурс, бо ракета вже вузька й довга.

Інженерно найчесніший шлях до «6500 км» — легша бойова частина плюс більше палива. Саме тому ядерний варіант виглядає не як «опція для погроз», а як спосіб взагалі вийти на заявлену цифру. Звичайна фугасна БЧ вагою як у Х-101 на такій дальності вже була б компромісом: або слабший удар, або ближчий пуск.

Х-БД і Х-101: де різниця, а де маркетинг

Таблиця чесна саме прогалинами. Де для Х-101 є уламки й роки застосування, для Х-БД стоїть «заявлено». Цифра «6500 км» без маршруту — рекламний стельовий режим, а не бойовий: дальність дуже залежить від висоти, профілю, маси БЧ і кількості маневрів.

Носії, барабани і головний біль з габаритами

Ту-160 — надзвуковий стратегічний бомбардувальник, у НАТО його звуть Blackjack. Два внутрішні відсіки, у кожному — барабан на шість крилатих ракет типу Х-55СМ / Х-101 / Х-102. Арифметика «два по шість = дванадцять» для Х-БД з брифінгів збігається зі штатною схемою. Питання в іншому: чи влізе нова ракета в той самий барабан.

Якщо корпус ближчий до 10 метрів, штатний відсік серійного Ту-160 і зовнішні пілони Ту-95МС стають проблемою. Українські аналітики ще 2023-го писали прямо: така ракета може не влізти в бомбовідсік стройових машин. Пізніші документи це фактично підтверджують іншим формулюванням — переозброювати планують модернізовані Ту-160М, і для цього потрібні зміни механізму відсіку. Випробування з новою зброєю фігурували на 2025 рік. Навіть папір не прикидається, ніби ракету вже «засовують» у будь-який Ту-160 з льотної частини.

Скільки самих Ту-160 у строю — окрема неясність, цифри стрибають. Йдеться про обмежений парк старої побудови плюс поодинокі нові Ту-160М. Ставити дальнобійну ракету на дефіцитний носій — це не про масований удар по енергетиці. Це про одиничні пуски з безпечної глибини або про ядерне стримування. Ту-95МС під Х-БД виглядає ще гірше: зовнішні пілони і так на межі для «сто першої».

У практиці розбору ударів по Україні видно іншу картину. Працюють Ту-95МС і час від часу Ту-160, але з Х-101, іноді з Х-55 / Х-555. Маршрути пуску давно відомі. Якщо Х-БД з’явиться в повітрі, це швидше штучний виріб малої серії, ніж заміна «сто першої» сотнями.

Як ракета орієнтується в польоті

Комбіноване наведення тут не новина, а спадщина Х-101. Після скидання ракета розкриває крила, запускає двигун і летить за програмою. Інерційна система тримає курс, звіряючись із супутниковою навігацією. Над сушею вмикається корекція за рельєфом або оптичним «знімком» місцевості. На фініші — головка самонаведення, оптична або радіолокаційна.

Для Х-101 оцінки кругового ймовірного відхилення коливаються від кількох метрів у рекламних цифрах до реалістичніших 10–20 м. На війні точність ще псують глушилки, помилки карт і низький профіль — 30–70 м над рельєфом. Х-БД, судячи з описів, не приносить нового принципу. Оптичні датчики й доплерівський радар для огинання рельєфу вже зустрічалися на модернізаціях виробу 504, зокрема на варіанті, який фіксували в Україні з кінця 2022-го.

Що змінюється з більшою дальністю — не «розумність», а тривалість польоту. Якщо Х-БД летить далі, вікно для виявлення і перехоплення стає довшим, не коротшим. Зручно лише тоді, коли маршрут обходить відомі позиції ППО великим гаком — а на це якраз потрібен запас палива.

Чи змінює Х-БД загрозу для України

Пряма відповідь: як заміна Х-101 у масованих ударах — майже ні. Як інструмент пуску з глибшого тилу і як носій «спеціальної» БЧ — так. І це вже інша розмова, не про зимову енергетику.

Україна лежить у радіусі навіть консервативних оцінок Х-101. З аеродрому Енгельс-2 до Києва по прямій близько тисячі кілометрів, до Львова — далі, але все одно в межах серійної ракети. Запас 6500 км тут не відкриває «нові міста». Він відкриває нові точки пуску: далі від українських дронів, далі від можливого перехоплення носія, з іншим підходом до кордону. Плюс більше палива на заломи маршруту, щоб обійти відомі батареї Patriot і NASAMS.

Олег Жданов ще восени 2023-го говорив без церемоній: формальний наказ про прийняття може існувати, а самої ракети в строю — як із підводним човном, який «зарахували» до флоту, поки він стоїть у сухому доці. Олександр Коваленко тоді ж називав побачене ближчим до прототипу, ніж до серії. У практиці розбору уламків Х-101 видно, що модернізації йдуть дрібними кроками: інша бойова частина, пастки, інша електроніка. Х-БД виглядає як ще один такий крок, тільки з гучнішою назвою.

• Масований удар по енергетиці й далі роблять Х-101, «шахеди» і балістика, не Х-БД.
• Більша дальність дозволяє носію не підходити близько. Для України це складніший супровід саме літака, не ракети.
• Ядерна комплектація — стратегічний ризик, не тактичний сюрприз для ППО.
• Якщо габарити більші за штатні, кількість ракет на борту може виявитися меншою за заявлені 12, або носіїв буде зовсім мало.

Є ще побутова пастка в голові. Люди чують «6500 км» і уявляють щось незбивне, надшвидке, «немає аналогів». А перед нами дозвуковий літаючий снаряд: довго летить, гріє інфрачервоний слід і вже має статистику перехоплень у близьких родичів. Нова назва цей фізичний факт не скасовує.

Що показали закупівельні документи

У жовтні 2025-го Militarnyi опублікував розбір документів, за якими міноборони рф замовило дві партії по 16 крилатих ракет нового типу — разом 32 вироби — з поставкою в 2024 і 2026 роках. Вартість одиниці оцінили в 337 мільйонів рублів, орієнтовно 4,2 мільйона доларів за тодішнім перерахунком. У замовленні були і звичайна, і «спеціальна» бойові частини. Підрядник — знову «Радуга».

32 ракети — це не боєкомплект для зимової кампанії проти енергосистеми. В окремих масованих ударах по Україні вже літало кілька десятків Х-101 за ніч. Партія з 32 виробів на два роки виглядає як дослідно-серійна або ядерна «особлива» черга. Легша спецБЧ краще пояснює заявлені 6500 км, ніж важка фугасна голова.

Нюанс із тих самих паперів: Ту-160 під нову ракету треба допрацьовувати, а ПАК ДА, під який Х-БД теж малювали, лишається літаком без серії. Документ на закупівлю — не фото ракети в польоті. Але це вже не гола заява Шойгу, а слід у бухгалтерії.

Чи збиває ППО таку ракету

Так. Не «гарантовано кожну», а за тією ж логікою, що Х-101, Х-555 і «Калібр». Дозвукова крилата ракета йде низько, маневрує за програмою, іноді стріляє тепловими пастками — це вже вміє модернізована Х-101 з кінця 2022-го. Але вона не падає з стратосфери на гіперзвуку. Її ловлять такі комплекси:

1. Patriot і SAMP/T — на середніх і великих дистанціях, якщо ціль у зоні.
2. NASAMS, IRIS-T SLM, S-300, Buk-M1 — на своєму рубежі.
3. Мобільні групи з ПЗРК і великокаліберними кулеметами — остання сітка, неефективна в масі, але не нульова.
4. Винищувачі — якщо є час і паливо вийти на маршрут.

Жданов 2023-го формулював грубо і правильно: якщо на шляху стануть NASAMS чи Patriot, «немає проблем збити її». Проблема не в фізиці ракети. Проблема в насиченні: коли в одній хвилі десятки крилатих, балістичних і сотні дронів, навіть ідеальний комплекс витрачає ракети швидше, ніж їх підвозять. Х-БД у такій хвилі буде ще однією низьколетячою ціллю, можливо з довшим заходом. Не «невидимою».

Окремо про маневрування. Крилата ракета може закладати кілька поворотів, іти річковими долинами, обходити міста. Х-101 так робить роками. «Чудові маневрені характеристики», які інколи приписують Х-БД на рівні чуток, не роблять з неї винищувач. Це той самий дозвуковий профіль, просто з довшим запасом на гак навколо карти ППО.

Типові помилки, які плутають навіть уважних

Перша: плутати Х-БД з «Кинджалом» або «Цирконом». Різні класи, різна швидкість, різні носії. Х-БД не «гіперзвук». Друга: вважати, що 6500 км автоматично означають удар «з Уралу без шансів перехопити». Перехоплюють не літак над Уралом, а саму ракету вже над Україною, де вона летить годинами.

Третя: приймати брифінги 2023 року за факт серійного озброєння. Формальне «прийнято» в російській практиці інколи означає підпис, а не склад, забитий виробами. Четверта помилка дрібніша, але живуча: якщо ракета довша, бойова частина нібито обов’язково потужніша. Буває навпаки — додаткові метри корпусу можуть бути баком.

П’ята — чекати, що Х-БД «замінить» Х-101 уже цього сезону. Цифри закупівель цього не показують: «Радуга» як і раніше годує війну «сто першими». Х-БД на цьому тлі — вузька програма, можливо стратегічна, можливо іміджева. Поки що — точно не конвеєр.

На що дивитися далі

Не на гучні заяви, а на три речі, які важко намалювати в телесюжеті. Перша — уламки з індексом 506 або з компонуванням, якого немає в Х-101. Друга — регулярні пуски з Ту-160М, а не разовий показ машини гостю. Третя — зростання партій у закупівлі з десятків до сотень. Поки цього немає, Х-БД лишається ракетою, про яку більше говорять, ніж нею стріляють.

Якщо ви відстежуєте удари по Україні, на практиці все простіше за ТТХ. Готуватися варто до того, що вже літає: Х-101 з пастками і важчою головою, «шахеди», балістика. Х-БД на цьому тлі варто тримати в голові як можливу одиничну появу з незвичної точки пуску і як елемент ядерного арсеналу, а не як нову масову «ракету невідворотності». І якщо в стрічці знову напишуть «немає аналогів» поруч із цим індексом — уже знатимете, які три запитання поставити до тексту першими.