Біоетанол в Україні: від спирту до доданої вартості

Промисловий резервуар біоетанолу поряд із залізничними цистернами на тлі полів

Біоетанол давно вийшов за межі простого спирту чи паливної добавки. У США, Бразилії та країнах ЄС він став частиною паливної політики, аграрної переробки, кліматичних цілей і виробництва нових продуктів. З нього отримують високобілкові корми DDGS, біогенний CO₂, технічну хімію та стійке авіаційне пальне SAF. У 2024 році ЄС виробив майже 5 млн тонн відновлювального етанолу та майже 7 млн тонн харчових і кормових копродуктів.

Стрімке зростання в Україні

За останній рік потужності біоетанольної галузі в Україні зросли більш ніж у 2,5 раза — до 600 тис. тонн. Це відкриває можливості для внутрішнього ринку після обов’язкового додавання біоетанолу до пального з 1 липня 2026 року, розвитку експорту та залучення інвестицій. Кожна тонна зерна, перероблена на біоетанол, створює значно більшу додану вартість усередині країни, ніж експорт сировини.

Завод потужністю 100 тис. тонн на рік споживає до 350 тис. тонн кукурудзи від місцевих фермерів. Будівництво сучасного підприємства потребує 50–100 млн доларів інвестицій. Галузь має потенціал понад 300 млн доларів. Один завод дає 80–150 прямих робочих місць і до 1000 у ланцюжку постачань. За даними ДПС, у січні–травні 2026 року виробники сплатили 12 млн 153 тис. гривень податку на прибуток.

Порівняння вартості: 1 млн тонн кукурудзи як сировина коштує 180 млн доларів, а після переробки в біоетанол — 283,5 млн доларів.

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко наголосила: «Новою економічною ідеологією має бути переробка, тому що ми маємо бути країною, яка не експортує сировину, а експортує готову продукцію, яка у вартості є дорожчою». Частка переробки у ВВП України досі менша за 10 %.

Регуляторні бар’єри та шляхи вирішення

На виконання Національної програми адаптації законодавства до acquis ЄС, затвердженої постановою Кабміну №438 від 1 квітня 2026 року, Україна зобов’язалася гармонізувати норми акцизного регулювання, відновлюваної енергетики та сталості біопалив. Проте податковий режим, митна класифікація та обіг продукції досі не мають чіткого плану.

Біоетанол регулюється як харчовий спирт, хоча використовується як компонент палива. Це призводить до надмірного контролю: податкових векселів, акцизних складів, СЕА РП СЕ, витратомірів та фізичного нагляду. В ЄС застосовують ризик-орієнтований підхід та окремі коди TARIC для неденатурованого біоетанолу.

Потрібні зміни до Податкового кодексу, Закону №3817-IX та митного тарифу до грудня 2026 року: перехід до режиму звільнення від акцизу для денатурованого паливного біоетанолу, заміна векселів на фінансові гарантії, виділення окремого технічного режиму та гармонізація з європейськими стандартами EN 15376.

Україна вже запровадила обов’язкову частку біоетанолу. Наступний крок — створити умови, щоб ринок міг цю вимогу виконати.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *