Де зараз шахеди: місця запуску та ситуація на серпень 2026

Питання «де зараз шахеди» звучить майже щодня, особливо після чергової нічної тривоги. Відповідь проста і водночас неприємна: вони летять з кількох постійних напрямків, а їхня кількість і варіанти постійно змінюються. Станом на серпень 2026 року російські війська продовжують масово застосовувати ударні безпілотники типу Shahed (у російській версії — «Герань») проти українських міст і інфраструктури.

За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 11 серпня дрони стартували з Курська, Міллерово, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також з тимчасово окупованих Донецька і Гвардійського в Криму. Така картина повторюється тижнями. Деякі атаки поєднують звичайні поршневі «шахеди» з реактивними версіями, які летять швидше і складніше збивати.

У практиці спостереження за зведеннями видно чітку закономірність: росіяни розосереджують стартові позиції, щоб ускладнити роботу української розвідки і ударних дронів. І це працює — не завжди вдається накрити всі майданчики одразу.

Основні місця запуску шахедів зараз

Найактивніші точки — це територія самої Росії та окуповані українські землі. Повітряні сили регулярно називають конкретні напрямки.

• Курська, Орловська області та Міллерово (Ростовська область) — класичні північні та східні маршрути.
• Приморсько-Ахтарськ (Краснодарський край) — південний напрямок, зручний для ударів по півдню України.
• Окупований Донецьк — одна з найближчих точок, звідки дрони можуть досягати центральних і східних регіонів.
• Гвардійське (тимчасово окупований Крим) — аеродром і прилеглі майданчики, які вже не раз потрапляли під українські удари.

Окремо варто згадати нові комплекси біля кордону з Білоруссю — у Брянській, Орловській і Смоленській областях. Там росіяни облаштували стаціонарні та напівстаціонарні пускові позиції. Це дозволяє скоротити час польоту до Києва та західних областей і іноді використовувати повітряний простір Білорусі.

За спостереженнями, частина запусків іде з мобільних установок на вантажівках. Це ускладнює їхнє знищення — майданчик може змінити місце за кілька годин. Але великі склади та ангари залишаються вразливими.

Де виробляють і як модернізують

Головний виробничий хаб — особлива економічна зона Алабуга в Татарстані. Там збирають «Герані» на основі іранських технологій Shahed-136. За оцінками аналітиків, потужності дозволяють випускати тисячі одиниць на місяць. Росія суттєво локалізувала виробництво: більшість компонентів уже роблять на місці або закуповують у Китаї та інших країнах.

У 2026 році помітно зросла частка реактивних модифікацій — Герань-3, Герань-4 і навіть Герань-5. Вони швидші, мають більшу бойову частину і складніше перехоплюються звичайними засобами. За даними української розвідки, росіяни планують довести частку реактивних дронів до половини всіх запущених «шахедів».

Поруч із бойовими дронами масово застосовують імітатори — «Гербера», «Пародія» та інші. Вони дешевші, летять разом із ударними і відволікають увагу ППО. У деяких атаках співвідношення бойових і хибних може сягати 60 на 40.

Що змінилось у тактиці за останні місяці

Раніше атаки були переважно нічними. Тепер іноді дрони з’являються й удень. Маршрути стали складнішими — дрони летять низько, змінюють курс, використовують ретранслятори на окупованих територіях. З’явилися повідомлення про спроби встановити на «шахеди» додаткові системи навігації та навіть елементи протидії РЕБ.

У практиці розмов з військовими чую одну й ту саму фразу: «Вони адаптуються швидше, ніж ми очікували». Але й українська сторона не стоїть на місці — мобільні вогневі групи, РЕБ, дрони-перехоплювачі і F-16 вже працюють у комплексі.

Удари по базах і складах

Українські Сили оборони системно б’ють по місцях зберігання та запуску. У серпні 2026 року знову вдарили по аеродрому Гвардійське в Криму — пошкодили ангари, де готували дрони, і склад паливно-мастильних матеріалів. Це вже третій удар по цьому об’єкту за два місяці.

Раніше під удари потрапляли майданчики в Донецькому аеропорту, склади в Брянській області біля Навлі, ретранслятори в Криму та на Херсонщині. Кожен такий удар змушує росіян розосереджувати запаси і ускладнює логістику.

Проте повністю зупинити запуски поки не вдалося. Росіяни швидко відновлюють інфраструктуру і використовують мобільні варіанти. Тому питання «де зараз шахеди» залишається актуальним щоночі.

Як захищаються і що працює

Повітряні сили, мобільні групи, РЕБ і авіація збивають або глушать більшість цілей. У типових атаках серпня з 120–200 дронів знищують 90–170. Але частина все одно проривається — особливо реактивні і ті, що летять низько над місцевістю.

Найефективніші зараз комбіновані дії:

• раннє виявлення радіолокаційними засобами;
• глушіння сигналів навігації;
• робота мобільних груп зі стрілецькою зброєю і ПЗРК;
• дрон-перехоплювачі;
• авіація, зокрема F-16, які іноді збивають «шахеди» гарматами.

Після кожного масованого нальоту з’являються нові нюанси. Іноді дрони несуть касетні боєприпаси або мають затриманий підрив. Це додає небезпеки навіть після падіння.

Що далі і на що звертати увагу

Ситуація динамічна. Росія нарощує виробництво в Алабузі і розширює мережу пускових позицій. Водночас українські удари по логістиці і складах змушують ворога витрачати більше ресурсів на захист і розосередження.

Для звичайної людини найпрактичніше — стежити за офіційними зведеннями Повітряних сил і повідомленнями місцевої влади. Карти повітряних тривог і канали моніторингу дають розуміння, з якого напрямку летять дрони в конкретну ніч.

Якщо говорити про перспективу, то повністю «вимкнути» шахеди одним ударом неможливо. Це система з багатьох елементів — виробництво, логістика, пускові майданчики, екіпажі. Працювати доводиться по всіх ланках одночасно. І саме це зараз і відбувається.

Стежте за офіційними джерелами, не ігноруйте тривоги і пам’ятайте: більшість дронів все ж зупиняють. Але розслаблятися рано.