Христина Соловій і Вакарчук пов’язані історією, яка почалася з одного виступу на телевізійному шоу і тривала десять років. У 2013-му двадцятирічна дівчина з Дрогобича вийшла на сцену «Голосу країни» з лемківською піснею «Горе долом ходжу». Святослав Вакарчук, фронтмен «Океан Ельзи», одразу побачив у її голосі щось особливе — чисте, глибоке, з відлунням карпатських гір. Саме він запросив її до своєї команди, і з того моменту розпочалася співпраця, яка змінила траєкторію кар’єри молодої виконавиці.
Вакарчук став не просто продюсером. Він став тим, хто повірив у дівчину, яка співала рідною лемківською мовою в часи, коли така музика звучала радше на фестивалях, ніж на великих сценах. За десятиліття вони випустили дебютний альбом, записали дует, який досі збирає мільйони переглядів, і пройшли разом через злети та складні періоди. Сьогодні, навіть після завершення офіційної співпраці у 2023 році, Христина Соловій продовжує говорити про нього з теплотою та вдячністю.
Співпраця Христини Соловій і Святослава Вакарчука — це приклад того, як досвідчений музикант може відкрити нову сторінку в українській музиці, не переробляючи, а саме розкриваючи автентичний голос.
Початок історії: «Голос країни» 2013 року
У третьому сезоні шоу «Голос країни» тренерами були Святослав Вакарчук, Олег Скрипка, Олександр Пономарьов та Тіна Кароль. Христина Соловій, яка народилася 17 січня 1993 року в Дрогобичі в родині хорових диригентів, прийшла на кастинг із лемківською народною піснею. Вона одразу заявила, що ніколи не співатиме російськомовну поп-музику, і це підкреслило її позицію.
Вакарчук обрав її до своєї команди. Дівчина дійшла до півфіналу, але найважливішим стало те, що після шоу продюсер запропонував їй подальшу роботу. Уже за кілька місяців почалася робота над матеріалом. Христина переїхала до Києва, почала записувати пісні, а Вакарчук взяв на себе роль наставника, який не просто продюсував, а й допомагав формувати звучання.
Батьки Христини — хорові диригенти, які познайомилися у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка. Мати викладала хор у Дрогобицькій музичній школі, батько працював у відділі культури. У 11 років дівчина дізналася про своє лемківське коріння і закохалася в цю культуру. Саме це коріння стало основою її першого великого проєкту.
Альбом «Жива вода» та дует «Гамерицький край»
22 вересня 2015 року на фестивалі «ГогольFest» вийшов дебютний альбом Христини Соловій «Жива вода». Це був справжній прорив. Дванадцять треків, з яких десять — лемківські та українські народні пісні в сучасних аранжуваннях, і дві авторські композиції самої співачки: «Тримай» та «Синя пісня».
Святослав Вакарчук виступив продюсером альбому разом із саунд-продюсером Милошем Єличем. Він аранжував більшість пісень, додавши до традиційних мелодій елементи блюзу, року та легкого джазу. Запис відбувався на київській студії «ЗвукоЦех». Альбом одразу потрапив до топ-12 найкращих українських альбомів року.
Особливе місце займає одинадцята композиція — «Гамерицький край». Це традиційна лемківська пісня, яку Христина виконує в дуеті з Вакарчуком. Його характерний хрипкуватий тембр ідеально лягає на народну мелодію, створюючи ефект живої розмови двох поколінь. Кліп на цю пісню досі має мільйони переглядів, а сам дует залишається одним із найяскравіших моментів їхньої співпраці.
Альбом «Жива вода» став не просто збіркою переспівів. Це була спроба оживити лемківську спадщину через сучасне звучання. Вакарчук не просто додавав інструменти — він зберігав душу пісень, роблячи їх доступними для нової аудиторії. Христина співала так, ніби розповідала історії своїх предків, а продюсер допомагав цим історіям звучати гучно і сучасно.
Що увійшло до альбому «Жива вода»
- «Несе Галя воду» — класична народна пісня з новим диханням
- «Тримай» — авторська пісня Христини, яка стала одним із головних хітів
- «Гамерицький край» — дует із Вакарчуком
- «Под облачком» — ніжна, атмосферна композиція
- «Тиха вода» — одна з найчуттєвіших речей альбому
Кожен трек отримав індивідуальне аранжування. Десь з’являвся роковий гітарний соло, десь — м’які клавішні або фламенко-мотиви. Вакарчук ніби малював звукову картину навколо голосу Христини, не затуляючи його.
«Гамерицький край» у виконанні Христини Соловій і Святослава Вакарчука — це не просто пісня, а місток між традицією та сучасністю, який досі хвилює слухачів.
Підтримка в складні часи: історія зі сталкером
На початку кар’єри Христина зіткнулася з серйозною проблемою. Один чоловік переслідував її протягом майже двох років. Він скупляв квитки на концерти, створюючи враження, що зал порожній, і фактично паралізував її виступи. Це був не просто фанат — це було справжнє переслідування, яке впливало і на особисте життя, і на роботу.
Саме Вакарчук і його друзі допомогли розв’язати цю ситуацію. Використовуючи свої зв’язки, вони змогли припинити терор. У травні 2026 року співачка вперше детально розповіла про цю історію в інтерв’ю українським медіа. Вона сказала, що тепер може говорити про це без страху, і подякувала продюсеру за те, що він не залишив її наодинці з проблемою.
Цей епізод показує, що співпраця Христини Соловій і Вакарчука виходила далеко за межі студії. Продюсер став людиною, яка захищала свою підопічну не лише творчо, а й у реальному житті. Христина неодноразово підкреслювала, що ніколи не мала з ним конфліктів чи скандалів — лише вдячність за віру та підтримку.
Завершення співпраці у 2023 році
У жовтні 2023 року Христина Соловій оголосила про припинення продюсерської співпраці зі Святославом Вакарчуком. Це рішення було обопільним і спокійним. Співачка подякувала йому за десять років, за альбом лемківських пісень, за цінні поради та за те, що він повірив у неї на самому початку.
Вона називала його своїм «хрещеним батьком» у музиці. Після розриву контракту Христина продовжила працювати самостійно — випускала нові сингли, знімала кліпи, експериментувала з звучанням. У 2026 році вийшов її реліз «Друга ночі», кліп до якого присвятили українському кінематографу.
Важливо, що навіть після завершення офіційної співпраці стосунки залишилися теплими. У травні 2026 року, коли Вакарчуку виповнився 51 рік, Христина опублікувала архівне відео з часів їхньої роботи і написала щирі слова подяки. У листопаді 2025-го після прем’єри фільму про «Океан Ельзи» вона також зробила теплу заяву про колишнього продюсера.
Борг і чесність: що розповіла співачка у 2025 році
У грудні 2025 року Христина Соловій згадала про фінансовий бік співпраці. За її словами, вона мала повернути Вакарчуку близько 27–30 тисяч доларів — суму, яка накопичилася за продюсерську роботу та записи. Співачка заявила, що планує віддати ці гроші, навіть якщо продюсер пробачив борг. Вона підкреслила, що це питання честі та справедливості згідно з попередніми домовленостями.
Ця заява не викликала скандалу. Навпаки — вона показала, що Христина Соловій і Вакарчук зберігають взаємну повагу. Вона не приховувала деталей і не перекладала відповідальність. Це ще один штрих до портрета їхніх стосунків: професійних, чесних і людяних.
Що дала співпраця українській музиці
За десять років Христина Соловій і Вакарчук зробили те, що рідко вдається: поєднали глибоку народну традицію з сучасним звучанням, не втративши автентичності. Альбом «Жива вода» відкрив для багатьох слухачів красу лемківської пісні. Дует «Гамерицький край» став класикою. Христина виросла з виконавиці народних пісень у авторку-виконавицю з власним стилем.
Вакарчук, маючи досвід «Океан Ельзи», приніс у проєкт розуміння, як зробити народну музику цікавою для широкої аудиторії. Христина ж подарувала йому можливість працювати з голосом, який ідеально пасує до його аранжувань. Їхня співпраця стала прикладом для інших продюсерів і артистів: як підтримувати, як довіряти і як відпускати, коли настає час.
Сьогодні Христина Соловій активно працює над новими релізами, знімає кліпи, співпрацює з іншими музикантами. Вона згадує період роботи з Вакарчуком як важливий і світлий етап, який дав їй фундамент. А він, судячи з усього, продовжує стежити за її успіхами з гордістю.
Христина Соловій і Вакарчук — це історія не про романтику чи скандали. Це історія про музичну дружбу, довіру та спільну справу, яка залишила помітний слід в українській культурі. І навіть зараз, коли кожен іде своїм шляхом, той зв’язок, який виник у 2013 році на сцені «Голосу країни», залишається живим і теплим.
Українська Вікіпедія та матеріали Суспільне Медіа.
