22 липня до портів Великої Одеси перестали заходити судна. Причина — посилення російських обстрілів портової інфраструктури та торговельних кораблів. За минулий місяць Росія 124 рази атакувала порти і судна.
Закриття морських шляхів збіглося з розпалом жнив. Аграрії почали продавати ранні зернові, щоб профінансувати наступні польові роботи. Із 46 млн тонн вантажів, які українські морські порти обробили з початку 2026 року, 42,2 млн тонн припали на Одесу, Чорноморськ і Південний. Через дунайські порти вивезли лише 3,8 млн тонн. На агропродукцію, залізну руду та чорні метали припало близько 90% вантажообігу.
Аграрії рахують збитки
До зупинки суднозаходів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук попереджав: проблеми з морським експортом стануть одним із найбільших ризиків. «Якщо ми не зможемо повною мірою експортувати, це буде суттєвий удар. Альтернативні маршрути не можуть забезпечити необхідні обсяги експорту», — казав він. 22 липня цей сценарій став реальністю.
На початку липня прямі втрати операторів портової інфраструктури перевищили 1,5 млрд доларів і продовжували зростати. Середній темп відвантаження аграрної продукції до зупинки становив близько 4,3 млн тонн на місяць. Максимальну пропускну спроможність альтернативних маршрутів генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко оцінює у 3,7 млн тонн. Через невизначеності з транзитом через Польщу, обмеження румунської залізниці та додаткові витрати потенціал падає до 2,5 млн тонн. Через мілководдя на Дунаї до жовтня можливості річкових портів скоротяться.
У цьому маркетинговому році Україні потрібно експортувати 67 млн тонн агропродукції. За сценарію тривалої блокади на внутрішньому ринку залишаться 27,4–32,4 млн тонн, або до 48% обсягу. Це тиснутиме на закупівельні ціни, які в окремих випадках уже знизилися нижче собівартості. Лише за останній тиждень закупівельні ціни на пшеницю в портах Великої Одеси впали на 12–15%, на кукурудзу — на 4%. «Найкритичнішою ситуація стане в середині вересня, коли почнеться масове збирання кукурудзи і виникне дефіцит місць для її зберігання», — каже Хоменко.
Схожа ситуація була у 2022 році, нагадує економіст KSE Олег Нів’євський. Трейдери працюють за світовими цінами, тому подорожчання логістики знижує ціну для українського фермера. Під час минулої морської блокади аграрії продавали пшеницю навіть нижче собівартості, хоча світові ціни були найвищими за десятиліття.
Марчук після початку блокади зазначив: запасу міцності малим господарствам вистачить на місяць, середнім і великим — на два-три. Минулорічна посуха вже позбавила частину заробітку. Продаж пшениці мав профінансувати збирання пізніх культур та осінню сівбу, потребу в коштах на яку оцінюють у 114 млрд грн. «Через відсутність експорту проблеми господарств поглиблюються. На жаль, це може призвести не лише до скорочення площ сівби. Частина виробників буде змушена припинити господарську діяльність», — сказав Марчук.
Металурги зупиняються і рахують втрати
Аграрії можуть зберігати зерно довше, якщо є доступ до елеваторів. Запас витривалості гірничо-металургійної галузі значно менший. Зберігання залізорудної сировини потребує великих площ, а виробництво «на склад» швидко вимиває обіговий капітал.
Перші зупинки вже почалися. З початку серпня через блокування портів і дефіцит коштів група Ferrexpo призупинила виробництво на Полтавському ГЗК орієнтовно на 10–20 днів. Видобуток на Південному ГЗК групи «Метінвест» також зупинений. Скорочення видобутку на Об’єднаному ГЗК у серпні може сягнути 30% порівняно з 2025 роком. Обсяг перевезення продукції комбінатів «Метінвесту» залізницею може зменшитися на 1,3 млн тонн на місяць.
«Доступ до моря — найбільш вагомий фактор виживання нашої галузі. Це більша проблема, ніж у 2022–2023 роках, бо тоді були кращі ціни і підприємства змогли пережити кризу. Зараз альтернативи портам Одеси немає», — говорить президент об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
У 2022 році частину вантажів перевели в порти Дунаю, а вищі ціни давали запас. Тепер Дунай обмілів, склади заповнені, працювати довго не дозволяє обіговий капітал. «Якщо протягом кількох тижнів ситуація не поліпшиться, підприємства закриватимуться або переходитимуть у простій», — каже Каленков.
Частину руди Україна і раніше вивозила залізницею до Польщі, однак переорієнтувати всі морські обсяги неможливо. У першому півріччі з 12 млн тонн експортованої залізної руди майже 6 млн тонн придбав Китай. Без глибоководних портів постачати такі обсяги на далекі ринки Україна не зможе. «Припинення судноплавства в чорноморських портах вплине на постачання залізорудної сировини до Китаю і Туреччини, чавуну — до США, заготовки й прокату — до країн Південної Європи і Близького Сходу», — кажуть у «Метінвесті».
Порти потрібні і для імпорту. «Метінвест» щомісяця потребує 250 тис. тонн вугілля. Після зупинки Покровської вугільної групи альтернативи в Україні немає. Доставка тонни залізорудної сировини вагонами через західний кордон і далі до порту Гданська коштуватиме 50 доларів. Тонна обкотишів коштує близько 100 доларів, тож логістика становитиме половину вартості. Від Криворізького промислового вузла до західного кордону відстань приблизно в півтора раза довша, ніж до портів Великої Одеси.
За пропускну спроможність західних переходів конкуруватимуть руда, метал, зерно та інші товари. Дунайські порти за першу половину року обробили в 11 разів менше вантажів, ніж Велика Одеса. «Для великих підприємств, які виробляють металопродукцію та експортують залізорудну сировину, це удар, який вони або не переживуть, або їм буде дуже важко його пережити», — додав Каленков. Виробники дорожчих труб, коліс та готової продукції зможуть переорієнтувати частину вантажів на авто і залізницю. Для залізної руди альтернативи морю немає.
Закриття морського коридору може обійтися металургії у 150–200 млн доларів збитків на місяць. Цей обсяг не враховує непрямі ефекти від зростання витрат на доставку сировини, підвищення операційних витрат і ризик зупинки виробництв. Очікується, що виробництво впаде на 35%.
Національний банк оцінює недоотримання експортної виручки в другому півріччі 2026 року у 2,5 млрд доларів. Регулятор розраховує, що частину накопиченої продукції вдасться вивезти в першій половині 2027 року. Для підприємств це означає касовий розрив: гроші надійдуть пізніше, а зарплати, кредити, енергію, пальне та сівбу потрібно оплачувати зараз. Загальний негативний вплив російських атак на порти НБУ оцінює у 0,9% ВВП у 2026 році. Сильнішим буде удар по транспорту, видобувній промисловості та енергетиці. Нів’євський порахував, що блокада портів у 2022 році коштувала Україні 6% ВВП.
Після наради з аграріями уряд ухвалив екстрений пакет підтримки. Кабмін тимчасово скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі культури. Через подорожчання логістики та падіння закупівельних цін встановлений державою мінімум не дозволяв укладати контракти за ринковими цінами. Один з учасників наради з прем’єром назвав це рішення правильним, але лише першим кроком. Роботу розділили на три напрями: відновлення цивільного судноплавства, фінансування аграріїв та підвищення ефективності альтернативних маршрутів. Розглядають безпекові гарантії з боку України та партнерів.
Для поповнення обігових коштів пропонують залучити додаткове європейське фінансування програми «5-7-9%». Обговорювали зміну граничного строку повернення валютної виручки, який становить 120 днів. Через довші маршрути та затримки на кордоні експортери можуть не встигати отримувати кошти вчасно. Україна веде переговори з Польщею щодо зниження вартості перевезень, а з Румунією — про маршрут до порту Констанца. Серед інших варіантів — доставка до Гданська та через Румунію до Італії.
Для споживачів наслідки парадоксальні. Надлишок зерна стримуватиме продовольчу інфляцію, але ця «дешева їжа» оплачуватиметься погіршенням фінансового стану аграріїв, частина яких не матиме грошей на сівбу. Дунай, залізниця та автомобільні маршрути здатні пом’якшити удар, але не замінити глибоководні порти. Для аграріїв ціна нестабільного судноплавства — падіння внутрішніх цін і брак коштів на польові роботи. Для металургів — нерентабельна логістика та зупинення підприємств.
