Пізно ввечері 23 липня, незадовго до завершення терміну попередніх тимчасових 10-відсоткових мит, Білий дім оголосив нову хвилю тарифів. Вони вже набули чинності і стосуються понад 80 країн. Ставки становлять від 10% до 12,5%. У переліку опинилися провідні економіки світу, на які припадає 99% американського імпорту.
Цей крок уже називають початком другої торговельної війни США з усім світом. Першу президент Дональд Трамп розпочав у квітні 2025 року. Минулорічні тарифи на підставі закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року Верховний суд визнав незаконними. Судді вирішили, що Трамп перевищив повноваження.
Це не зупинило 47-го президента. Білий дім виплатив компенсації імпортерам і одразу запровадив нові тимчасові мита на 150 днів. Їхня дія закінчилася опівночі 24 липня. Перед дедлайном Трамп їх фактично оновив. Формальна підстава цього разу інша — використання примусової праці.
Чому Білий дім обрав саме таке обґрунтування
Ідея мит з аргументом, що інші країни «грабували» Сполучені Штати, була ключовою в економічній програмі Трампа під час виборів 2024 року. Повернувшись до Білого дому, він у квітні 2025-го оголосив торговельну війну всьому світу. На тлі паніки на фондовому ринку та контрзаходів Китаю й ЄС довелося відступити. З’явився мем TACO — Trump always chickens-out.
20 лютого 2026 року Верховний суд остаточно визнав незаконними більшість тарифів, зокрема «взаємні» мита та 25-відсоткові обмеження на товари з Канади, Мексики й Китаю. Білий дім скасував мита на підставі IEEPA. Проте Трамп одразу видав указ про тимчасові 10-відсоткові мита для всіх країн згідно з розділом 122 торгового закону 1974 року.
Цього разу застосували розділ 301 того ж закону. Мита обґрунтували тим, що торгові партнери нібито недостатньо ефективно забороняють імпорт товарів, вироблених із використанням примусової праці. «Сполучені Штати вже майже століття мають заборону на імпорт товарів, вироблених з використанням примусової праці, і суворо її дотримуються. Нашим торговельним партнерам давно час зробити те саме», — пояснив торговий представник США Джеймісон Грір.
Нові мита поширюються на Канаду, Мексику, Китай, 27 країн ЄС, Велику Британію, Австралію та Індію. Десятивідсоткові тарифи стягуватимуть з країн, які запровадили або зобов’язалися запровадити заборону на такі товари. Серед них — Велика Британія, Канада, Мексика, Індія, Малайзія, Індонезія, Пакистан, Бангладеш, Аргентина і Камбоджа.
Для ЄС, Тайваню, Японії, Південної Кореї, Швейцарії та низки інших країн ставки визначили так, щоб сукупний тариф становив 10% або 12,5%. Інші 38 країн, зокрема Австралія, В’єтнам, Бразилія, Китай і Японія, отримали 12,5%. У цю категорію потрапила і Росія. Москва вперше опинилася в «митних таблицях» Білого дому. Під час минулорічної війни РФ у переліку не було.
Для Росії діють загальні винятки — від енергоносіїв і добрив до харчових продуктів. Товари, на які вже поширюються галузеві тарифи, такі як сталь та алюміній, також не підпадають під нові обмеження. «Тарифи щодо примусової праці, як і очікувалося, значною мірою повторюють нинішні рівні тарифів, узгоджені в рамках різних угод, і замінюють 10-відсоткові тарифи згідно зі статтею 122», — заявив юрист Тім Брайтбілл.
В адміністрації Трампа заперечують, що нові тарифи є простою заміною. «І республіканці, і демократи в Конгресі закликають до викорінення примусової праці з глобальних ланцюгів постачання, тому ми реагуємо на цей заклик», — стверджують у Білому домі.
Як реагують партнери та ринки
Торгові партнери США заперечують обґрунтованість заходів. «Немає підстав для введення цього мита проти Норвегії, оскільки в нас є чіткі правила, покликані запобігати примусовій праці», — заявив голова МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде. Осло отримало тариф 12,5%. В Австралії і Бразилії нові мита назвали невиправданими. Міністр внутрішньої торгівлі Канади Домінік Леблан пообіцяв продовжити «конструктивну взаємодію» з Вашингтоном.
Губернаторка штату Массачусетс Маура Хілі застерігає, що тарифи «призведуть до зростання витрат, негативного впливу на бізнес і послаблення конкурентоспроможності країни». У Єврокомісії відзначили, що США встановили для ЄС ставку 10% і відновили пільги для низки товарів, зокрема корку, діамантів, літаків, генеричних ліків. «ЄС позитивно оцінює той факт, що це відповідає зобов’язанням США в рамках торгової угоди», — зазначив заступник головної речниці Єврокомісії Олоф Гілл.
Дохідність казначейських облігацій США дещо зросла через ризики підвищення інфляції. Загалом реакція фінансових ринків залишається стриманою. Вони більше зосереджені на подіях на Близькому Сході.
Розділ 301 дозволяє президенту запроваджувати мита, якщо знайдено докази недобросовісних трудових практик. Колишній високопосадовець Світової організації торгівлі Адан Вольф вважає, що це «ще один випадок перевищення повноважень». «Верховний суд, імовірно, скасує ці мита», — припускає він. Колишній посадовець Міністерства торгівлі США Раян Маджерус зауважує, що скасувати нові мита може бути складніше, оскільки розділ 301 уже витримував оскарження.
