Кабінет міністрів запровадив спеціальний порядок експорту товарів військового призначення та подвійного використання на період воєнного стану. Це перехід від фактично закритого експорту оборонної продукції до моделі контрольованого дозволу.
Нова система діє як надбудова над чинним експортним контролем. Загальні правила за постановами №1807 і №86 зберігаються лише в частині, що не суперечить новому Порядку. Експорт не стає цілком вільним, а отримує чіткі рамки.
Хто зможе експортувати та як це працюватиме
Експортувати дозволено виробникам товарів або власникам технологій, які виконують державні оборонні контракти чи внесені до профільного реєстру. Суб’єкт подає заяву до Держекспортконтролю в електронній формі з пакетом документів про підстави експорту, контрагента, вартість та сплату за дозвіл.
Держекспортконтроль розглядає заяву протягом 30 календарних днів. Якщо державний замовник не надасть відповідь про відмову за 15 днів, передача вважається погодженою мовчазно. Переліки критичних товарів і держав-імпортерів оновлюватимуть щокварталу.
Після видачі дозволу контроль триває: реєстрація, перевірка кінцевого використання, можливість зупинки чи скасування дозволу за недостовірні дані, санкції чи ризик реекспорту.
Пріоритет залишається за внутрішніми потребами оборони. Відмову можуть дати через намір Міноборони закупити товар, однак письмові гарантії поставок для ЗСУ знімають цю підставу. Якщо контракт не укладено за 30 днів, заявник може звернутися повторно.
Вартість дозволу та перспективи ринку
Плата за дозвіл становить 20% вартості для готових виробів, 30% — для комплектуючих, 20% — для технологій та реекспорту. Вартість розраховують за цінами держзакупівель або експертною оцінкою. Це створює значний фінансовий бар’єр для бізнесу.
Для повноцінної роботи ринку потрібні електронна система, передбачуване оновлення переліків, адаптація гарантій до міжнародних стандартів та спрощення супутніх операцій. За дотримання цих умов Україна отримає реальний експортний канал для оборонної продукції.
