Глибина 116 метрів. Це не просто цифра — це висота майже сорокаповерхового будинку, зануреного під землю. Саме стільки відділяє поверхню від платформи станції Хун’яньцунь у китайському Чунціні. З 2022 року вона тримає світовий рекорд і змушує пасажирів спускатися довгими ескалаторами та рухомими доріжками понад вісім хвилин.
До цього майже шістдесят років лідером залишалася київська «Арсенальна» з глибиною 105,5 метра. Тепер вона — найглибша в Європі та Україні. А в гірському Чунціні інженери просто не мали вибору: рельєф диктував правила.
Сьогодні ці станції — не лише транспортні вузли. Вони стали символами інженерної сміливості, місцями, де звичайна поїздка перетворюється на невелику пригоду.
Хун’яньцунь: як гірський рельєф створив рекордсмена
Станція Хун’яньцунь (Hongyancun) відкрилася 25 січня 2022 року на лініях 5 і 9 метрополітену Чунціна. Її найглибша точка лежить на 116 метрах від рівня вулиці. Верхня частина рейок — на 106 метрах. Різниця висот між входами сягає 141 метра. Це майже п’ятдесят поверхів.
Чунцін стоїть на пагорбах і крутих схилах. Річки, гори, щільна забудова — усе це змусило прокладати тунелі глибоко в скелі. Пасажири потрапляють на платформу через систему з кількох ескалаторів і рухомих доріжок. Спуск з одного з входів займає близько восьми хвилин. Швидкісний ліфт піднімає всього за хвилину, але більшість обирає ескалатори, щоб звикнути до зміни тиску.
Станція Хун’яньцунь стала не лише транспортним об’єктом, а й туристичною точкою: люди спеціально приїжджають відчути найдовший спуск у світовому метро.
Інтер’єр сучасний, з елементами місцевої тематики. У 2025 році проєкт отримав золоту нагороду Міжнародної асоціації тунелів і підземних споруд за рішення в складних гірських умовах.
Арсенальна: європейський чемпіон і колишній світовий лідер
Київська «Арсенальна» на Святошинсько-Броварській лінії відкрилася 6 листопада 1960 року. Глибина закладення — 105,5 метра. Причина та сама, що й у Чунціні: високий правий берег Дніпра і Печерські пагорби. Тунелі мали пройти під крутим схилом, а станція опинилася саме в місці найбільшого перепаду висот.
Спуск складається з двох маршів ескалаторів загальною висотою близько 102 метрів. Час у дорозі — приблизно п’ять хвилин. Це один із найстаріших і найдовших ескалаторних спусків у Києві. Конструкція станції особлива: вона побудована за «лондонським» типом без центрального залу, з декоративними пілонами. Через складні ґрунти справжні пілони зробити не вдалося.
Під час будівництва застосовували заморожування ґрунту. Навколо майбутньої станції пробурили сотні свердловин і закачували рідкий азот, щоб утримати нестабільні породи. Наземний вестибюль спочатку зібрали на поверхні, а потім опустили в шахту.
«Арсенальна» понад шістдесят років вважалася найглибшою станцією метро на планеті, поки китайський рекорд не змінив розклад.
Сьогодні вона залишається найглибшою в Європі. Під час повномасштабного вторгнення станція неодноразово служила укриттям для киян — товща землі надійно захищає від ударів.
Порівняння найглибших станцій світу
| Місце | Станція | Місто, країна | Глибина, м | Рік відкриття |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Хун’яньцунь | Чунцін, Китай | 116 | 2022 |
| 2 | Станції Пхеньянського метро (оцінка) | Пхеньян, КНДР | 100–120 | 1970–80-ті |
| 3 | Арсенальна | Київ, Україна | 105,5 | 1960 |
| 4 | Хунтуді | Чунцін, Китай | 94,5 | 2012/2017 |
| 5 | Адміралтейська | Санкт-Петербург | 86 | 2011 |
Дані зібрані з технічних звітів метрополітенів і відкритих джерел станом на 2026 рік. Точні глибини станцій Пхеньяна офіційно не розголошуються — система будувалася з урахуванням оборонних функцій.
Чому станції будують так глибоко
Геологія — головний фактор. У містах з крутим рельєфом або високими берегами річок тунелі доводиться вести на великій глибині, щоб зберегти рівномірний ухил колії. Друга причина — історія. У другій половині ХХ століття багато систем проєктували як укриття від можливих ударів. Глибокі станції легше захистити і швидше перетворити на бомбосховища.
У Чунціні вирішальним став рельєф. У Києві — поєднання географії й технічних можливостей 1950-х. У Пхеньяні — свідомий вибір на користь максимального захисту. Кожна з цих станцій — відповідь на конкретні умови місця й часу.
Що відчуває пасажир на такій глибині
Зміна тиску помітна. Багато хто відчуває закладеність вух уже на середині спуску. Саме тому на Хун’яньцунь радять користуватися ескалаторами, а не швидкісним ліфтом — організм встигає адаптуватися. Температура внизу стабільна, повітря свіже завдяки потужній вентиляції. Але відчуття «підземного небоскреба» залишається.
На «Арсенальній» спуск довший за поїздку між сусідніми станціями. Люди звикають читати, слухати музику або просто дивитися, як повільно змінюється освітлення. Для туристів це окремий атракціон: фото на ескалаторі й відчуття, що ти спускаєшся нижче за більшість будівель міста.
Найглибша станція метро в світі сьогодні — китайська Хун’яньцунь. Київська «Арсенальна» зберігає титул європейської чемпіонки і залишається одним із найяскравіших інженерних об’єктів України. Обидві станції доводять: іноді найскладніший рельєф народжує найцікавіші рішення. І кожен спуск на 100 метрів під землю — це маленька подорож у світ, який більшість ніколи не бачить з поверхні.
