У лютому 2023 року система додаткових виплат військовослужбовцям Збройних Сил України зазнала суттєвих змін. Замість майже універсальної доплати у 30 тисяч гривень на період воєнного стану та 100 тисяч за бойові дії впровадили диференційований підхід, прив’язаний до конкретних завдань і районів перебування. Олексій Резніков, який на той момент обіймав посаду міністра оборони, став центральною фігурою в поясненні цих рішень. Його аргументи стосувалися насамперед справедливості розподілу коштів і раціонального використання бюджетних ресурсів в умовах тривалої війни.
Реформа одразу викликала жваве обговорення серед військових та в суспільстві. Частина бійців сприйняла зменшення виплат у тилових підрозділах як несправедливість, інші погоджувалися, що плоска система не враховувала реальний ризик і внесок. Резніков послідовно відстоював позицію, що зміни не просто технічне коригування, а спроба зробити систему більш адресною та мотивуючою.
Як працювала система виплат до лютого 2023 року
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році держава запровадила додаткову винагороду для військових на період воєнного стану. Більшість отримувала фіксовані 30 тисяч гривень щомісяця. Тим, хто безпосередньо брав участь у бойових діях або перебував у районах ведення бойових дій, додатково нараховували до 100 тисяч гривень пропорційно до часу виконання завдань.
На практиці межі «бойової зони» спочатку трактували досить широко. Через це доплати отримували й підрозділи, які виконували завдання далеко від лінії зіткнення, у тому числі в глибокому тилу. Базове грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу) залишалося на рівні 2021–2022 років і для рядового стрільця становило приблизно 13–14 тисяч гривень. Разом із додатковою винагородою загальна сума могла сягати 70–80 тисяч гривень і більше залежно від конкретних наказів.
Така модель мала очевидні переваги на початковому етапі: простота нарахування, швидке підвищення мотивації та соціального захисту. Водночас з’явилися й перші сигнали про дисбаланс. Бійці на передовій почали звертати увагу, що суми часто не відображають реальний ризик і навантаження.
Що саме змінили з 1 лютого 2023 року
З 1 лютого 2023 року набула чинності нова логіка нарахування. Базове грошове забезпечення підвищили на 30–35 відсотків. Для рядового стрільця це означало зростання з 13–14 тисяч до приблизно 20 тисяч гривень. Додаткові виплати зберегли, але зробили їх строго залежними від характеру завдань і району виконання.
- Військові, які безпосередньо виконували бойові завдання на лінії зіткнення, продовжували отримувати до 100 тисяч гривень пропорційно до днів участі.
- Для тих, хто перебував у зоні бойових дій, але виконував менш ризиковані завдання (наприклад, на командних пунктах чи в забезпеченні), розмір додаткової винагороди становив 30 тисяч гривень або пропорційну частину.
- У глибокому тилу, де ризик мінімальний, додаткова винагорода за воєнний стан більше не нараховувалася автоматично.
Нарахування стали вимагати підтвердження — бойового розпорядження або рапорту з фіксацією конкретних завдань. Це дозволило точніше відслідковувати, хто саме ризикує життям і виконує критичні функції.
Позиція Резнікова: справедливість як головний пріоритет
Олексій Резніков неодноразово наголошував, що головним фактором реформи стала саме справедливість, а не економія. У своєму інтерв’ю він прямо говорив про сигнали від самих військових: бійці на «нулі» обурювалися, що ті, хто перебуває за десятки кілометрів у відносно безпечних умовах, отримують такі самі суми.
Міністр підкреслював: коли один підрозділ щодня веде бої, а інший у цей час виконує планові завдання в тилу, однакові доплати створюють відчуття нерівності. Це підриває довіру всередині армії та мотивацію тих, хто щодня ризикує найбільше.
Резніков також пояснював механізм мотивації. Військовий, який вважає, що заслуговує на вищі виплати, може подати рапорт про переведення на більш активну ділянку. Таким чином система не просто «ріже» гроші, а стимулює до дій, де вони найбільше потрібні.
Економічний вимір та перерозподіл ресурсів
Другим важливим аргументом стала бюджетна реальність. Резніков зазначав, що заощаджені кошти — близько 100 мільярдів гривень — дозволяють направити їх на критичні потреби: боєприпаси, техніку, підтримку поранених та сімей загиблих. Одноразова допомога родинам загиблих становить 15 мільйонів гривень, і ці виплати також потребують стабільного фінансування.
Важливо, що значна частина міжнародної допомоги має чіткі обмеження — її не можна використовувати на грошове забезпечення військових. Усі виплати лягають на державний бюджет України. В умовах, коли економіка працює в режимі воєнного часу, а податкові надходження обмежені, раціональний розподіл стає питанням виживання армії в довгостроковій перспективі.
Спроби повернути попередню модель та позиція силового блоку
Зміни не обійшлися без опору. Частина військових та громадськості вимагала повернення фіксованої доплати 30 тисяч гривень усім. У квітні 2023 року Верховна Рада підтримала відповідну поправку до законопроєкту № 8312. Однак уже на початку травня керівники силового блоку — міністр оборони Олексій Резніков, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, голова СБУ Василь Малюк та інші — звернулися до спікера парламенту з проханням відкласти остаточне ухвалення.
У спільному листі вони наголошували: рішення про систему виплат потребує ретельного опрацювання за участі самих військових, а не швидких популістських кроків. Законопроєкт не визначав чітких джерел фінансування, що могло створити додаткове навантаження на бюджет. Позиція полягала в тому, щоб створити робочу групу та розробити збалансовану модель, яка враховує і справедливість, і реальні можливості держави.
Конкретні приклади нарахувань до та після реформи
Розглянемо типові ситуації на прикладі рядового стрільця:
- До реформи: базові 13–14 тисяч + 30 тисяч (воєнний стан) + до 50–100 тисяч бойових (залежно від наказів) — загалом до 80–100+ тисяч гривень за місяць активної участі.
- Після реформи: базові ≈20 тисяч + бойові доплати тільки за підтверджені дні на відповідних позиціях. Якщо бійців перевели в тил на ротацію — виплата зменшувалася до базової суми. Якщо залишався на активній ділянці — зберігав високий рівень винагороди.
Для командирів та спеціалістів (артилеристи, оператори дронів, медики на передовій) принцип той самий: розмір залежить від фактичного виконання бойових завдань, а не від загального статусу підрозділу.
Наслідки реформи та подальший розвиток системи
Реформа 2023 року стала частиною ширшого процесу адаптації армії до затяжної війни. Вона дозволила зменшити тиск на бюджет і водночас зберегла високі виплати для тих категорій, які несуть найбільше навантаження. Пізніше система продовжувала еволюціонувати: з’являлися уточнення щодо пропорційного нарахування, додаткові механізми для поранених та сімей полонених.
Важливо розуміти, що жодна система виплат не може повністю компенсувати ризик і втрати, з якими стикаються захисники. Проте адресний підхід, коли гроші йдуть насамперед туди, де найбільша потреба і найбільший ризик, створює більш стійку мотиваційну модель.
Олексій Резніков у своїх поясненнях неодноразово повертався до думки: армія — це не просто структура, яка витрачає кошти. Це найбільший роботодавець країни в умовах війни, і він має відповідально ставитися до розподілу обмежених ресурсів. Справедливість у виплатах — це не лише про цифри на рахунку, а й про довіру між державою та тими, хто захищає її на передовій.
Саме тому детальний розбір позиції міністра оборони щодо реформи 2023 року залишається актуальним і сьогодні — він показує, як складні рішення ухвалюються в умовах, коли кожна гривня на вагу золота, а кожне рішення безпосередньо впливає на боєздатність і моральний стан війська.
