Звільнення з лав Збройних Сил України під час дії воєнного стану регулюється чітким і вичерпним переліком підстав. Станом на липень 2026 року загальної демобілізації немає, воєнний стан і мобілізацію продовжено щонайменше до кінця жовтня. Проте закон залишає кілька законних шляхів, якими військовослужбовець може скористатися, якщо має підтверджені підстави.
Основним документом виступає стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Під час воєнного стану діють окремі правила для мобілізованих, контрактників і кадрових військових, але спільне для всіх — рапорт, підтверджуючі документи та рішення командира. Процес вимагає точності й терпіння: без повного пакета паперів рапорт повертають.
Нижче розберемо актуальні підстави, покрокову процедуру, роль застосунку «Армія+» і типові помилки, яких варто уникати.
Основні підстави для звільнення у 2026 році
Закон розрізняє підстави залежно від статусу служби, проте під час воєнного стану перелік єдиний і обмежений. Найчастіше працюють три категорії: вік, стан здоров’я та сімейні обставини. Решта — судові рішення, звільнення з полону або специфічні випадки для іноземців.
За віком
Граничний вік перебування на військовій службі становить 60 років для рядового, сержантського, старшинського складу, молодших і старших офіцерів. Для вищого офіцерського складу — 65 років. Звільнення відбувається автоматично після досягнення цієї межі, навіть під час воєнного стану. Перед цим військовослужбовця направляють на ВЛК для визначення придатності.
За станом здоров’я
Найпоширеніший шлях. Військово-лікарська комісія видає постанову про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність з переоглядом через 6–12 місяців. Також підставою є встановлення інвалідності будь-якої групи, якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати службу. Категорію «обмежено придатний» скасовано ще 2024 року, тож рішення ВЛК тепер чіткіше.
Висновок ВЛК — ключовий документ. Без нього рапорт на звільнення за здоров’ям не розглядають.
За сімейними обставинами
Перелік визначено частиною дванадцятою статті 26 Закону. Серед основних:
- утримання трьох і більше дітей віком до 18 років (без заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці);
- самостійне виховання дитини (дітей) до 18 років за рішенням суду або у разі смерті, зникнення безвісти, позбавлення батьківських прав другого з батьків;
- виховання дитини з інвалідністю або дитини з тяжкими захворюваннями (онкологія, ДЦП, цукровий діабет І типу, тяжкі перинатальні ураження тощо);
- постійний догляд за дружиною (чоловіком) з інвалідністю І або ІІ групи, батьками чи іншими близькими родичами, які потребують догляду за висновком МСЕК або ЛКК;
- для жінок-військовослужбовиць — вагітність або відпустка по догляду за дитиною до трьох (або шести) років;
- обидва з подружжя проходять службу і мають дитину до 18 років (право на звільнення має дружина);
- загибель або зникнення безвісти близького родича під час захисту України.
Кожна підстава потребує оригіналів і нотаріально завірених копій документів. Без них рапорт не приймуть.
Процедура звільнення крок за кроком
Усе починається з рапорту. Його подають безпосередньому командиру по команді. У 2026 році найзручніший спосіб — через застосунок «Армія+». Там є шаблони для кількох найпоширеніших підстав (здоров’я, троє дітей, догляд за родичем з інвалідністю). Електронна подача фіксує дату і зменшує ризик «втрати» документа.
Якщо підстави немає в електронних шаблонах, рапорт пишуть на папері. У ньому вказують: посаду і ПІБ командира, власні дані, точну підставу з посиланням на статтю 26, перелік додатків, бажання (або небажання) служити в резерві, ТЦК, куди направити особову справу.
Після реєстрації рапорту командир зобов’язаний розглянути його. Для здоров’я спочатку направляють на ВЛК. Далі — наказ про звільнення, обхідний лист, розрахунок грошового забезпечення, передача особової справи до ТЦК і зняття з обліку військової частини.
Строки розгляду рапорту зазвичай становлять від кількох тижнів до місяця, але можуть затягуватися через бойову обстановку або черги на ВЛК.
Документи, які потрібні найчастіше
| Підстава | Основні документи | Особливості 2026 року |
|---|---|---|
| За віком | Паспорт, витяг з особової справи | Автоматично після 60/65 років |
| Стан здоров’я | Постанова ВЛК, медичні виписки, довідка про інвалідність | Тимчасова непридатність також дає право |
| Троє і більше дітей | Свідоцтва про народження, довідка про склад сім’ї, відсутність боргу з аліментів | Нотаріальні копії обов’язкові |
| Догляд за родичем | Висновок МСЕК/ЛКК, довідка про спільне проживання, акт обстеження | Підтвердження, що іншого доглядача немає |
Джерела даних: Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» (zakon.rada.gov.ua), роз’яснення Міністерства оборони України (mod.gov.ua).
Рекомендується готувати нотаріальні копії заздалегідь. Оригінали залишають собі, до рапорту додають копії.
Нові мотиваційні контракти і перспективи часткової демобілізації
З червня 2026 року діє експериментальний проєкт мотиваційних контрактів (постанова Кабінету Міністрів). Для піхотно-штурмових підрозділів — контракти на 6–14 місяців, для інших — на 24 місяці. Після завершення строку військовослужбовець отримує гарантоване звільнення і відстрочку від нової мобілізації щонайменше на 6 місяців (тривалість залежить від вислуги і бойових днів).
Окремо керівництво Міноборони анонсувало можливість часткового звільнення з кінця осені 2026 року для тих, хто служить з 2022 року або раніше. Критерії — загальний строк служби та кількість бойових днів. Масштаби залежатимуть від ситуації на фронті. Це поки не закон, а заявлений напрям реформи.
Що робити, якщо рапорт ігнорують або відмовляють
Командир зобов’язаний зареєструвати рапорт. Якщо цього не відбувається, варто подати його повторно цінним листом з описом вкладення через Укрпошту або зафіксувати відмову свідками. Далі можна звертатися до вищого командування, військової прокуратури або суду. Оскарження рішень командирів має чіткий порядок, описаний на сайті Міністерства оборони.
Юридична допомога військовим адвокатам часто прискорює процес, особливо коли документи складні або є відмова без підстав.
Звільнення з ЗСУ у 2026 році — це не «власне бажання», а строго регламентована процедура. Найважливіше — мати реальну підставу, зібрати повний пакет документів і правильно подати рапорт. Тоді закон працює. Якщо підстав немає, служба триває до оголошення демобілізації або до появи нових механізмів, які зараз тестують через мотиваційні контракти.
