З 1 серпня 2026 року залізничні вантажні перевезення в Україні подорожчають на 30%. Це перше підвищення тарифів за чотири роки — востаннє їх підняли на 70% у червні 2022-го. Разом із індексацією запровадять єдину ставку на подачу порожніх вагонів. Для вагонів, що перевозили масові вантажі, тариф зросте приблизно на 60%. Наступна індексація на 15% можлива з 1 січня 2027 року, але рішення ухвалять окремо.
Чому Укрзалізниця підвищує тарифи
Компанія пояснює рішення зростанням витрат. Після минулої індексації витрати лише на електроенергію зросли у 2,4 раза. Промислова інфляція з 2022 року збільшилася більш ніж удвічі. Через відсутність регулярних переглядів тарифів і падіння обсягів перевезень вантажний сегмент став збитковим. У 2025 році Укрзалізниця перевезла 161,3 млн тонн вантажів проти 315 млн у 2021-му. За даними компанії, недоотримані кошти за чотири роки оцінюють у 100 млрд грн.
Голова правління Олександр Перцовський зазначив: «Якщо розкласти 30% на пропущені роки, то вийде менше 7% щорічно, тоді як ціни виробників зросли удвічі». Компанія просила підвищення на 45%, але Мінрозвитку погодило 30%. Різницю Укрзалізниця планує покрити власною програмою оптимізації на понад 20 млрд грн, зокрема продажем металобрухту та скороченням капітальних видатків.
У 2026 році індексація та уніфікація тарифів дозволять додатково отримати 8,6 млрд грн. Без підвищення компанія прогнозує 21,9 млрд грн збитку та дефіцит ліквідності 26,3 млрд грн. Заступник міністра фінансів Олександр Кава підтримав рішення: «Востаннє тарифи переглядалися чотири роки тому, при цьому ціни виробників суттєво зросли».
Реакція бізнесу та наслідки
Найбільші клієнти — експортери руди, зерна та будматеріалів — не погоджуються з підвищенням. За розрахунками, перевезення тонни руди подорожчає на 160,4 грн, зерна — на 169 грн. Експортери не зможуть перекласти витрати на ціну через світовий ринок, що зменшить маржинальність. Президент асоціації «Укрметалургпром» Олександр Каленков заявив: «Зараз мати такий бізнес в Україні — це просто спалювати гроші».
За оцінками УКАБ, логістичні витрати аграріїв зростуть на 5–9 доларів на тонні залежно від регіону. Частина вантажів може перейти на автотранспорт, що розширить зону конкуренції до 400–500 км. Водночас виробники будматеріалів зможуть перекласти зростання на споживачів внутрішнього ринку. Перцовський прогнозує, що суттєвого відпливу вантажів не буде, однак Каленков вважає втрату понад 10% вантажів ГМК реальною.
